|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 433-448 | Сторінки: « 1 2 ... 26 27 28 29 30 ... 49 50 » |
 Тонга
- глибоководний жолоб в південно-східній частині
Тихого океану. Проходить із Півночі на Південь на 1500 км вздовж островів Тонга – від о. Савойї на Північ до
підводної гори Осборн на Південь, де межує з
жолобом Кермадек. Макс. глибина 10 800 м. Схили асиметричні, острівний вище і
крутіше океанічного, ускладнені ступенями і
уступами. |
 Тонга
- архіпелаг в
південно-західній частині Тихого океану.
Складається з трьох груп островів: Вавау, Хаапай, Тонгатапу і близько 150
окремих невеликих островів. Площа 699 квадр.
км, нас. понад 100 тис. чол, тут знаходиться
королівство Тонга. В рельєфі виділяються два паралельні ланцюги островів Тонга. Західний ланцюг
довжиною
більше 700 км складають гористі вулканічні острови висотою до 1031 м (на о. Као). |
 Томур
(пік Перемоги) - найвища
(7439 м) вершина Тянь-Шаню (межа Киргизії і
Китаю). Знаходиться в східному закінченні хребта
Какшаал-Тоо, на його стику з Меридіональним
хребтом. Складається палеозойськими кристалічними породами. Схили покриті
могутніми льодовиками; ландшафти високогірної пустелі. Перше сходження в 1938
р. вчинено учасниками експедиції Л. А. Гутманом, Е. И. Івановим і ін. |
 Токантінс
- річка на сході Південної Америки (Бразилія). Довжина 2850 км, пл. бас. 770 тис. квадр. км. Утворюється злиттям річок
Алмас і Мараньян, які беруть початок на Бразильському
плоскогір'ї. Тече в гористій місцевості; численні пороги і водопади.
Вийшовши на Амазонську низовину, течія стає спокійною, русло розширяється, з'являється багато рукавів і дрібних островів. |
 Тобол - річка в Казахстані і Росії (Курганна і Тюменська
обл.), ліва притока Іртиша. Довжина 1591 км,
пл. бас. 426 тис. квадр. км. Бере початок на східних відрогах Південного Уралу. У верхів'ях гірська
річка. Середня і нижня течія в межах західносибірської
рівнини в широкій долині із звивистим руслом. Основні
притоки: Уй, Ісеть, Туру, Тавда (зліва); Убаган (справа). Середня витрата води 805 куб.
м/с. |
 Тихий
океан (Великий океан) -
найбільший океан на Землі. Обмежений
материками Євразією і Австралією на заході; Північною і Південною Америкою на
сході; лінією, що проходить між півостровами Чукотським
і Сьюард на півночі; на півдні зливається з
водами Південного океану, умовна межа між ними
– рухома зона південної
субтропічної конвергенції, проходячи дещо на
південь від 40° півд. ш. Загальна пл. океану
150,2 млн. квадр. км, є безліч околичних морів
сумарної пл. 31,1 млн. квадр. км; найбільші: Філіппінське, Коралове,
Південно-Китайське, Тасманове, Фіджі, Берингове, Охотське, Японське. Назву
океану дав в 1520 р. Ф. Магеллан, який перетнув його при тихій погоді за
3 міс. і 20 днів. |
 Тітікака
- озеро в Центральних
Андах, на межі Перу і Болівії. Розташовано на висоті 3812 м над рівнем моря. Найбільше високогірне
озеро на Землі. Пл. 8300 квадр. км, найбільша шир. 80 км,
сер. глибина 140–180 м, макс. – 280 м. Улоговина
тектонічного походження. Береги порізані, місцями круті, густо зарослі
чагарником. Більше 40 островів, деякі з них густо заселені. Найбільший о. Тітікака. |
 Титанові
руди - природні мінеральні утворення, що використовуються для промислового
отримання титана і його продуктів. Основні промислові мінерали руд – ільменіт –
FeTiO (31,6 %), рутил і анатаз – TiO (60 %).
Титан витягується також з лейкоксена і лопарита.
Металевий титан і його сплави використовують в аерокосмічній і військовій промисловості, медицині. |
 Тірренське
море - напівзамкнене море, частина
Середземного моря, між Апеннінським півостровом і островами Корсика, Сардинія,
Сицилія. Пл. 214 тис. квадр. км, найбільша глибина 3830 м. Температура води від 13 °С зимою до 25 °С літом. Солоність підвищена –
37,7–38%. Приливи півдобові, до 0,5 м. Вода
відрізняється найбільшою для Середземного моря прозорістю. |
 Тірічмір
- найвища вершина
Гіндукушу (7690 м) на півночі Пакистану. Складена кристалічними породами,
покрита льодовиками і фірновими полями. |
 Тіморське
море - околичне море на
сході Індійського океану, між островами Роті, Тимор, Селару і північно-західним
побережжям Австралії. На Сході межує з Арафурським морем по лінії від мису Дон (Австралія)
до о. Селару, на Півночі острови Бабар відділяють
його від моря Банда. Пл. 432 тис. квадр. км, найбільша глибина
3310 м. Велику частину моря займає материкова мілина (шельф) Сахул з численними
банками (мілинами) і великими атолами. |
 Тімор
- найбільший острів в
групі Малих Зондських островів Малайського архіпелагу. Пл. близько 34
тис. квадр. км. Південно-західна частина острова – тер. Індонезії, північно-східна
частина займає
державу Східний Тімор. Переважають гори висотою до 2950 м; є
грязьові вулкани. Клімат субекваторіальний мусонний; температура повітря на побережжі круглий рік 25–27 °С, опадів близько 1500 мм, сухий сезон триває з травня по
листопаду. |
 Тіманський кряж - піднесеність на північному сході Російської рівнини
(Республіка Комі і Архангельська обл.). Протяжність (із
Північного Заходу на Південний Схід) 900 км. Проходить
від Чеської губи Баренцевого моря до місця стику Північних Увалів з Уральськими горами. Підрозділяється на декілька
гряд (Косьвінський Камінь, Тіманський Камінь і ін.), найвища (до 471 м) –
Четласський Камінь. |
 Тімано-Печорська нафтогазоносна
провінція - в межах Республіки Комі, Ненецького автономного округу і невеликої
північної частини Пермської обл. Пл. 373,7
тис. квадр. км приурочена до зчленовування східноєвропейської платформи, Передуральського
і Передпайхойського краєвих прогинань. |
 Тіверіадське озеро (Генісаретське, Бахр – Табарія) -
озеро в Східному Середземномор'ї, в історичній області Палестина, на території
Ізраїлю. Розташоване на висоті 212 м нижче рівня
моря. Пл. 145 квадр. км, довжина 23 км, ширина
до 11 км, глибина 48 м. Знаходиться в північній
частині тектонічної рифтової
западини Гхор (Эль-Гор). Через озеро протікає р. Йордан. |
 Тібетське
нагір’я - в Центральній Азії (Китай), одне з
найбільших і високих на земній кулі. Пл. близько 2 млн. квадр. км. Природною межею нагір'я служать гірські
ланцюги Гімалаїв, Каракоруму, Куньлуня, гір Сино-Тибету. На самому нагір'ї плоскі або слабкогорбисті рівнини на висоті 4000–5000 м чергують з хребтами, що підіймаються до 6000–7000 м. Рівнини
складені головним чином пісковиками, вапняками, сланцями, хребти – переважно
гранітами і гнейсами. По південній околиці, вздовж
північних схилів Гімалаїв протягується
тектонічне прогинання, по якому закладені долини верхнього перебігу Інду і
Брахмапутри. |
|