|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 88
Показано матеріалів: 1-16 | Сторінки: 1 2 3 4 5 6 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Дихтау - одна з найвищих вершин (5204 м) Бічного хребта на Великому Кавказі, в Кабардино-Балкарії. З гірського масиву беруть початок рр. Черек-Хуламська і Черек-Балкарська. Складена палеозойськими гранітами і протерозойськими кристалічними сланцями, кварцитами, гнейсами. Має вигляд багатогранної піраміди, сліди стародавнього і сучасного заледеніння. |
 Дхаулагірі - гірська вершина (8167 м) в південному відрозі Великих Гімалаїв, в Непалі, у межиріччі
Маянгді і Калі-Гандак. В
перекладі з санскриту означає «біла гора». Складена в осн. вапняками; на схилах
льодовики. 13 травня 1960 на неї вперше зійшли (по півн. гребеню) 6 учасників швейцарської експедиції (керівник М.
Ейзелін). |
Драконові гори - в Південній Африці, на узбережжі Індійського океану, головним чином в ПАР. Довжина близько 550 км. На заході переходять в плато Високий Велд. Частина Великого Виступу (піднесений край Африканської платформи). Складені потужною товщею пермсько-тріасових пісковиків і сланців, перешаровуються базальтовими покривами. |
Джунгарський Алатау -
гірська система, розташована в Казахстані та Китаї, між озером Алаколь і річкою
Або. Тягнеться майже на 450
км з Південного Заходу на Північний Схід у вигляді пояса шир. від 50 до 190 км. Складається з
декількох паралельних хребтів вис. від 1500 до 4000 м, вершина р. Бесбаскан (4464 м). |
Джугджур - гори на Далекому Сході
(Хабаровський край). Простягаються на 700 км вздовж берегів Охотського моря (з
південного заходу на північний схід) у вигляді злегка випуклої дуги. На Півдні складаються древніми кристалічними
породами (гнейси, граніти тощо), на півночі їх змінюють сланці і вапняки
палеозою, які перекриті вулканічними відкладеннями крейдового і палеогенового
віку. |
Джомолунгма (Еверест, Сагарматха) - найвища вершина земної кулі (8848 м), в центральній частині Великих Гімалаїв, на кордоні Непалу та Китаю. Істинна вис. визначена в 1852 р. Складена кристалічними вапняками і сланцями, за формою нагадує піраміду з крутими схилами. На них льодовики Кхумбу, Ронгбук, Канчунг. |
Джая (до 1965 Карстенс, до 1969 р. Сукарно) - вершина на Новій Гвінеї, вершина (5030 м) острова і всієї Океанії (Індонезія). Знаходиться в горах Маоке (Судірман), на заході острова. Складена ультраосновними магматичними породами. На вис. більше 4500 м - вічні сніги і льодовики загальної пл. близько 15 км ². Входить до складу нац. парку Лоренц.
|
Дежнєва мис - крайній східний кінець Євразії, північно-східний виступ півострова Чукотка, між Чукотським і Берінговим морями, в Чукотському автономному окрузі. Утворений ізольованим плоскогір'ям вис. до 741 м, яке круто обривається до Берингової протоки. |
Гросглокнер -
найвища (3797 м)
вершина хребта Високий Тауерн в
Східних Альпах (Австрія). Складена міцними кристалічними породами, має форму
загостреної піраміди. Від постійно покритої снігом вершини по сх. схилу
спускаються льодовики, серед них один з найбільших у Європі - Пастерце, довжиною до 8 км і шир. близько 5 км. |
Горн - мис на острові Горн, в архіпелазі Вогняна Земля, найпівденніша точка Південної Америки (55 ° 59 півд. ш. та 67 ° 16 зах. д.). Відкрито в 1616 р. голландцями Я. Лемером і В. Схаутеном. Входить до складу нац. парку Мис Горн (Чилі).
|
Гольци - поширена в Сибірі і на Далекому Сході назва вершин і
прилеглих до них схилів, які піднімаються в горах вище межі лісу. Вершини
зазвичай мають м'які контури або платоподібну форму. Суворий різко континентальний клімат зумовлює розвиток
багаторічної мерзлоти. |
|
Говерла - вершина в гірському масиві Чорногора, найбільша вершина Українських Карпат. Вис. 2061 м. Має форму куполу. Схили вкриті буковими і хвойними лісами, над ними - субальпійські та альпійські луки, так звані полонини. Знаходиться на тер. Карпатського природного нац. парку. |
|
Гіссаро-Алай - гірська система в
Центральній Азії, на захід від Памиру, між Ферганською долиною на півночі,
Каршинським степом, Таджицькою депресією і Алайською долиною на півдні (Таджикистан, Киргизія
та Узбекистан). Витягнута з заходу на схід на 900 км при шир. близько 150 км на західній частині і до
80 км в східній. Сх. частина Гіссаро-Алаю становить Алайський хр., який
простягається від з'єднання з Ферганським хр. на Схід до
гірського вузла Матчу (вис. до 5500
м) на заході. |
 Нещодавно після майже 200-річного сну в Ісландії прокинувся вулкан Еяф’ятлайокудль. Він утворив хмару з диму та попелу, яка накрила значну частину європейського континенту. Учені застерігають: незабаром може прокинутися ще один ісандський вулкан — Катли... Чому прокидаються вулкани і чи дуже заважають вони мешканцям планети?
Для ісландців виверження вулкана — рядова подія. Адже Ісландія розташована на молодому, з геологічної точки зору, острові, утвореному внаслідок вивержень з «вогняних гір» — вулканів. Він лежить на геологічному розламі — Серединно-Атлантичному хребті, через тріщини в якому з надр Землі і виривається на поверхню магма — розпечені гірські породи. Нині в невеличкій Ісландії нараховується близько 130 вулканічних гір. Це найбільша концентрація вулканів у світі! |
Галлхепігген -
гора в центральній частині Південної Норвегії, в Скандинавських горах. Вершина Північної Європи, вис. 2469 м. Височить над плато Ютунхеймен.
Складена міцними виверженими породами (переважно габро). Вершина склепінчаста,
досить плоска - залишок давньої великої рівнини, покрита уламками скель і
валунами. |
 Східний Саян - гірська система в Південному Сибіру. Протяжність із північного
заходу на південному сході більш ніж 1000 км - від лівобережжя Єнісею до берегів
Байкалу. Складена гнейсами, слюдисто-карбонатними
і кристалічними сланцями, мармурами, кварцитами, амфіболітами. Родовища золота, графіту, азбесту,
бокситів, фосфоритів і ін; мінеральні джерела (Аршан, Нілова Пустош). |
|