|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 449-464 | Сторінки: « 1 2 ... 27 28 29 30 31 ... 49 50 » |
 Тібесті
- нагір'я в центральній частині Сахари (Чад). Довжина 480 км, ширина близько
240 км. Виступ стародавньої кристалічної підстави африканської платформи з вулканічними покривами
неоген-четвертного віку. Середня висота
1800–2000 м. Конуси вулканів, що зливаються, складають гірські
ланцюги довжиною близько 100 км. Активний
вулкан Еммі-Куси (3415 м) – вершина Сахари. |
 Технічні
культури - оброблювані
рослини, окремі частини яких використовують як
сировину для різних галузей промисловості. Підрозділяються на крохмаленосні (картопля, батат), сахароносні (цукровий буряк, цукровий очерет), олійні
(соняшник, арахіс, соя, рицина, гірчиця і ін.), прядильні (льон-довгунець,
коноплі, кенаф, бавовник, джут і ін.),
ефірно-олійні (аніс, коріандр, лаванда, м'ята і ін.), а також на фарбувальні,
дубильні, пробконосні, лікарські, каучуконосні і
ін. |
 Теуантепек
- затока в Тихому океані,
біля південних берегів Мексики. Від Атлантичного океану відділяється вузьким перешийком (шир. 215–240 км). Шир. затоки біля входу близько
450 км, довжина 110 км, макс. глибина – в західній
частині (більше 2000 м), мінімальна 6 м. Приливи півдобові, до 2,6 м. Здобуток нафти, сірки. Розвинене рибальство. Порт Саліна-Крус. |
 Терсько-Кумська
низовина - південно-західна частина Прикаспійської
низовини (Дагестан). На Заході межує із
Ставропольською піднесеністю, на Сході – з Каспійським морем, на Півдні – з передгір'ями Великого Кавказу. Протяжність (із Заходу на Схід) близько 350 км. Складена
морськими і дельтовими відкладеннями. Родовища нафти. Вис. до 100 м, в
прибережній частині – негативні відмітки. |
 Терек - річка в
східній частині Північного Кавказу (Росія і
Грузія). Довжина 623 км, пл. водозбору 43,2 тис. квадр. км. Бере початок на схилах Головного (вододільного) хребта Великого
Кавказу, в Дар’яльській
ущелині глибиною до 1000 м перетинає Боковий
хребет. Після виходу на рівнину місцями розділяється на рукави. Впадає в
Аграханську затоку Каспійського моря, утворюючи обширну
дельту (близько 4 тис. квадр. км). Основні притоки:
Сунжа (справа); Ардон, Урух, Малка (зліва). |
 Теннессі
- річка на південному сході Північної Америки
(США), ліва притока Огайо (басейн Міссісіпі).
Утворюється злиттям річок Холстон і Френч-Брід, стікаючих із західних схилів Аппалачів. Довжина від злиття
становлять 1050 км, пл. бас. 106 тис. квадр. км. В верхній течії – гірська річка з порогами і перекочуваннями, в середньому і
нижньому плавно тече по рівнинній місцевості.
Середня витрата води 1800 куб. м/с. Повінь в кінці зими і весною. |
 Темрюкська
затока - на південному
сході Азовського моря. Вдається в сушу на 27 км, ширина біля входу 60 км, глибина
близько 10 м. Береги низовинні, з піщано-черепашковими
пляжами. Впадає головний рукав р. Кубань. В дельті Кубані великі площі зайняті
плавнями – системою боліт і лиманів різної величини, з
прісною, напівсолоною і солоною водою, зарослих очеретом і очеретом.
Зустрічаються чагарники лотоса. |
 Темнохвойні ліси (темнохвойна тайга) - ліси, утворені різними видами ялини, ялиці, сосни сибірської. Ці
дерева тіневиносливі, ростуть густо,
їх могутні крони зімкнуті, часто опущені низько, майже до землі, і практично не пропускають до неї сонячне
світло. В темнохвойних лісах панує напівтемрява.
Рослини, що мешкають під запоною дерев, дуже тіневиносливі
(напр., зелені мохи,
які місцями вистилають ґрунт м'яким щільним
килимом). |
 Темза
- найбільша річка Великобританії. Довжина 334
км, пл. бас. 15, 3 тис. квадр. км. Протікає по рівнинах лондонського бас.,
впадає в Північне море, в гирлі утворює естуарій шириною до 16 км. Середня витрата води 260 куб. м/с.
Живлення дощове. Підвищена водяність зимою. В нижній течії на відстані 100 км
вплив морських приливів, створені водорегулюючі
споруди для зниження високих рівнів, що
виникають в результаті утворення підпору
річкових вод морськими. |
 Телецьке озеро (Алтинколь, Золоте озеро) -
на північному сході Алтаю (Республіка Алтай). Розташовано
на висоті 436 м. Пл. 223 квадр. км, довжина 77,7 км, ширина до 5,2 км. Середня глибина
174 м, максимальна – 325 м. Улоговина озера тектонічного походження,
складається з 2 частин: південної –
меридіональної і північної – широтної, розділених підводним хребтом. Береги
круті, скелясті, позбавлені заток. |
 Тейде (Піко-де-Тейде) - вулкан на острові Тенеріфе
(Канарські острови), Іспанія. Розташований в кальдері Ла-Каньядас. Висота
3715 м. Зливається з конусом вулкана Піко-В’єхо (3103 м). На вершині Піко-де-Тейде невеликий
кратер, на схилах паразитичні конуси. Виверження в 1444, 1455 і 1484 роках. На
навітряних північних схилах в рік випадає 300–500 мм опадів. |
 Тебердінський заповідник - на північному схилі Головного Кавказького хребта, на верхів'ях річки Теберда (Карачаєво-Черкесія). Організований в
1936 р. Складається з 2 ділянок: Тебердінського (пл. близько 65 тис. га) і
Архизського (близько 20 тис. га). Рельєф гірський,
більша частина тер. лежить на висоті більше
2000 м над рівнем моря. Щонайвища вершина
масив Домбай-Ульген (4042 м). |
 Тахумулько
- вулкан на гребені
Вулканічної Сьєри. Найвища точка Гватемали і Центр. Америки (4220 м). Конус
складний андезитами, має дві вершини. Східна – залишок
стародавнього валу кратера, західна – активний
молодий конус з кратером. Останнє виверження в
1863 р.
|
 Тахо
(Тежу) - найдовша річка (1007 км) на Піренейському півострові (Іспанія
і Португалія). Пл. бас. 81, 6 тис. квадр. км. Бере початок
в горах Універсалієс, в 150 км від побережжя
Середземного моря, перетинає з Сходу на Захід
плоскогір'я Месета, в нижньому перебігу португальську низовину, впадає в
Атлантичний океан, утворюючи естуарій. Основні притоки: Тахунья, Гьетар,
Алагон (справа) і Салор (зліва). |
 Татри
- найвищий гірський масив в Карпатах, на межі Польщі і Словаччини. Довжина 60 км, вища точка
р. Герлаховські-Штіт (2655 м). Складний гранітами, вапняками. Альпійський
рельєф зі слідами стародавнього
заледеніння (кара, цирки,
гірські озера); карстові печери (Беланська,
Алабастрова і ін.). До висоти 1500 м – хвойні ліси, до 1900 м – криволісся, до 2250 м – альпійські луги. |
 Татранський національний парк
- в Західних, Високих і Беліянських Татрах (Словаччина, Польща). Пл. 714 квадр.
км (510 квадр. км в Словаччині, 221 квадр. км в Польщі), 366 квадр. км –
захисна зона. В Словаччині заснований в 1949 р., в Польщі – в 1954 р. В 1993 р.
одержав статус біосферного заповідника. Головний
хребет – Високі Татри, що підіймаються вище 2500 м, вершина р. Герлаховські-Штіт
(2655 м). |
|