|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 417-432 | Сторінки: « 1 2 ... 25 26 27 28 29 ... 49 50 » |
 Туранська
низовина (Туранська
рівнина) - в Середній Азії і Південному Казахстані, між Копетдагом і передгір'ями
Паропаміза на півдні, Каспійським морем на заході, Мугоджарамі Тургайським
плато і Казахським мілкосопочником на півночі,
горами Тянь-Шаню і Паміро-Алаю на сході (Казахстан, Туркменія, Узбекистан).
Відповідає Туранській плиті, епіпалеозойский
складчастий фундамент якої перекритий мезозойськими і кайнозойськими осадовими відкладеннями. |
 Тура
- річка на Уралі і в Західному Сибірі (Свердловська і Тюменська
обл.), ліва притока Тоболу (басейн Обі). Довжина
1030 км, пл. бас. 80, 4 тис. квадр. Км. Бере початок
на східному схилі Середнього Уралу, протікає по західносибірській рівнині. Основні
притоки – Тагіл, Ніца, Пишма (справа). Сер.
витрата води в нижній течії 181 куб. м/с. Живлення
змішане з переважанням снігового. |
 Тунгуський вугільний басейн - в Східному Сибірі (Красноярський край). Найбільший в світі. Пл. більше 1 млн. квадр. Км.
Відомий з 1860 р. Вугленосні відкладення
карбону і перми потужністю 350–1500 м. Кількість
вугільних пластів 20–30, їх потужність 1–20, рідкісні
60 м. Вугілля гумусне, буре і кам'яне, в основному
енергетичне. |
 Туймазінське нафтове родовище - входить у Волго-Уральську
нафтогазоносну провінцію. Відкрито в 1937
р., розробляється з 1939 р. По запасах
відноситься до великих. Приурочено до антиклінального підняття.
Продуктивні відкладення девона і карбону. Виявлено 122 поклади. Розташовано в 180 км від Уфи. |
 Тугела - річка в
Південній Африці (ЮАР). Довжина 350 км, пл. бас. більше 28 тис. квадр. Км. Витік розташований
в Драконових горах на висоті 3050 м. У верхній
течії водопад Тугела, найвищий в Африці, є
каскадом з 5 водопадів,
загальна висота
948 м (висота падіння найбільшого з них 411 м). Далі річка
протікає через ущелину Тугела, приймає безліч приток. |
 Тугаї
(тугайні ліси) - заплавні галерейні ліси в
пустелях Середньої і Центральної Азії. Ростуть
вздовж русел річок
і по низьких островах на багатих алювіальних ґрунтах там, де під час розливів річок вода коштує нетривалого часу. Характерні невисокі (до 15 м) чагарники тополь,
верб, лоха, гребінника, обліпихи, обвитих ліанами (ломонос, цинанхум). |
 Тронхеймс-фіорд
- затока норвезького
моря, біля берегів Норвегії. Довжина близько 150 м, ширина від 4 до 18,5 км, глибина
до 785 м. Приливи півдобові, до 3,4 м. Місто і
порт – Тронхейм.
|
 Тринідад - острів в
Атлантичному океані, біля північно-східних берегів Південної Америки, поблизу
гирла річки Оріноко; належить державі Тринідад
і Тобаго. Утворений виступом затопленого краю материка. Пл. 4,8 тис. квадр. км.
Витягнутий із Півночі на Південь на 80 км і із Заходу на Схід в сер. частині
на 50 км. Є продовженням Берегової Кордильєри
Венесуели, складний мезокайнозойскими сланцями і вапняками. |
 Трансгімалаї (Гандісишань) - гірська
система на півдні нагір'я Тибету (Китай).
Тягнеться на 1600 км паралельно Гімалаям, відокремлена від них на Південь
подовжньою депресією, по якій закладені долини річок
Цангпо (місцева назва Брахмапутри) і Інду. Шир. в центр. частині – до 300 км. Складена переважно гранітами,
кварцитами, сланцями, вапняками. |
 Трансантарктичні гори
- система гірських хребтів в Антарктиді. Тягнеться майже на 4000 км від східного
побережжя моря Уедделла до західного побережжя моря Роса, ширина від 200 до 600 км. По
Трансантарктичних горах проводять межу між
Західною і Східною Антарктидою. В цю гірську
систему входять гори Пенсакола, Тіл, Хорлік, хребти Куїн-Мод, Куїн-Елізабет,
Куїн-Олександра і ін. |
 Травертин (вапняний туф) - легка пориста гірська порода, натічні скупчення кальциту CaCO, що
відкладаються вуглекислими джерелами. Декоративний і будівельний камінь. |
 Торф
- горюча корисна
копалина, що утворюється в результаті
природного відмирання і неповного розкладання болотяних рослин в умовах надмірного зволоження і утрудненого доступу повітря.
Продукт початкової стадії процесу утворення вугілля. Енергетичне паливо; використовується також як добриво, підстилка в тваринництві і т. ін. |
 Торреса
протока - між островом
Нова Гвінея і Австралією. Сполучає Індійський
і Тихий океани. Довжина 74 км, ширина від 150 до 240 км, глибина від 7,4 до 22 м.
Багато островів, скель, коралових рифів. Приливи
півдобові, до 2,5 м. Швидкість приливної течії
доходить до 2 м/с. Названий на честь
іспанського мореплавця Л. Toppeca, що відкрив
південний берег Нової Гвінеї в 1605 р. |
 Торренс – не витікаюче солоне озеро на півдні
Австралії. Пл. 5,9 тис. квадр. км, довжина 240 км, ширина 65 км, максимальна глибина 8 м. Характерні
сильні сезонні зміни розмірів. Улоговина тектонічного походження. Влітку майже
пересихає, дно покривається кіркою солі. Після рясних дощів заповнюється водою. |
 Топ-озеро - озеро на півночі Карелії. Розташовано на висоті 110 м над рівнем моря. Пл. 986 квадр. км,
з островами (144)
– 1050 квадр. км. Об'єм – 14,9 квадр. км. Найбільша довжина
– 75,3 км, ширина – 30,3 км, максимальна глибина –
56 м, середня глибина
– 15 м. Озеро – одна з ланок р. Ковди. З 1966
р. стало частиною Кумського водосховища.
Улоговина льодовиково-тектонічного походження. |
 Тонлесап
(Сап) - озеро в Камбоджі,
найбільше на півострові Індокитай. Характерні різкі сезонні коливання рівня. Пл. від
2,7 тис. квадр. км зимою до 10,4 тис. квадр. км літом, ширина
від 35 до 105 км, глибина від 0,9–3 до 9–14 м. Береги низькі, заболочені. Основні
притоки – Сангке, Сіна, Поусат. Витікає р.
Тонлесап (Сап), що сполучає озеро з р. Меконг. |
|