|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 465-480 | Сторінки: « 1 2 ... 28 29 30 31 32 ... 49 50 » |
 Татищев Василь
Микитович (1686–1750) - російський державний діяч, історик, географ. Основна
наукова праця В. Н. Татищева «Історія Російська» (видавництво 1768–74) містив розділ, в
якому розглядалися географічні проблеми; інша
робота, «Лексикон російський історичний, географічний, політичний і цивільний», їм була направлена
в Академію наук в 1745 р. Робота «Русія, або, як нині звуть,
Росія» була надрукована в 1839 р. |
 Татарська
протока - між материком
Євразія і островом Сахалін. Сполучає (разом з
протокою Невельського, Амурським лиманом і Сахалінською затокою) Японське і
Охотське моря. Довжина 663 км, ширина на Півдні до 324 км, на Півночі до 40 км,
в найвужчому місці (протока Невельського) 7,3 км, якнайменша
глибина на фарватері 8 м. Приливи півдобові і
змішані, до 2,7 м. |
 Тасманове
море - околичне море Тихого океану. Обмежено із
Заходу материком Австралія і о. Тасманія, зі Сходу
островами Окленд і Нова Зеландія. Через Бассову протоку пов'язане з Індійським
океаном. На Сході підводний хребет Норфолк відділяє
його від моря Фіджі, на Півночі по 30° півд. ш. відділяється
від Коралового моря. Названо в честь А. Тасмана.
Пл. 3336 тис. квадр. км, найбільша глибина 5466 м. |
 Тасманія - острів біля
південно-східного побережжя Австралії, від
материка відокремлений протокою Басса. Разом з прилеглими дрібними островами – штат австралійського Союзу. Пл. штату 68,3 тис. квадр. км, адміністративний центр – р. Хобарт. В рельєфі
переважають круто нахилені плато і нагір'я висотою 600–1000 м. Здобувають поліметалеві
руди, олово, мідь, золото і ін. Клімат на Півночі субтропічний, на Півдні
помірно континентальний. |
 Тасман (Tasman) Абел Янсзон (1603–1659) - голландський мореплавець, першовідкривач
Тасманії і Нової Зеландії, дослідник Австралії і Океанії. В жовтні – грудні
1642 р. вперше в історії подолав 8000 км, що «ревуть сорокових», Індійського
океану в межах 44–49° півд. ш., відкрив
острів, названий пізніше його ім'ям
(Тасманія), пройшов на В. морем (Тасмановим) і
виявив більшу частину західних берегів Нової
Зеландії. |
 Тарім - річка на заході Китаю, найбільша в області
внутрішнього стоку Центральної Азії. Утворюється злиттям річок Яркенд, Аксу і
Хотан, які беруть початок у високогір’ях Куньлуня, Каракоруму, Паміру, Тянь-Шаню.
Довжина від витоку Яркенда 2030 км, пл. бас.
952 тис. квадр. км. В середній і нижній течії, в межах Тарімської рівнини,
огинає із Заходу і Півночі пустелю
Такла-Макан. |
 Тар
(Тхар) - пустинна і напівпустинна область в Індії і Пакистані. Протяжність (з Північного Сходу на Південний Захід) 850 км, пл.
200–300 тис. квадр. км. Обмежена із Сходу
зрошуваною частиною долини Гангу, з Південно-Східними горами Аравалі, з Півдня – Качським Ранном, із
Північного Заходу – долиною Інду і рівнинами Пенджабу. В
цілому висоти зростають від приморських рівнин до 300–400 м над рівнем моря
на Північний Схід. |
 Танганьїка
- озеро в Східній Африці,
на території Демократичної Республіки Конго, Танзанії, Замбії і Бурунді. Розташовано на висоті 774 м над рівнем моря. Пл.
32,9 тис. квадр. км, довжина 660 км, ширина від 16 до 72 км, максимальна
глибина 1436 м. Це найдовше озеро в світі і друге по глибині після Байкалу. Западина тектонічного
походження. Береги місцями високі і круті, місцями – плоскі. |
 Тана
- озеро на сході Африки
(Ефіопія). Розташовано на висоті 1800 м над рівнем
моря, в тектонічній улоговині, лавою, що підгачує. Пл. 3673 квадр. км, довжина
75 км, ширина до 70 км, глибина до 70 м. Багато островів, найбільший – Дек. Впадає безліч річок, основна притока
– р. Малий Аббай, витікає р. Голубий Ніл
(Аббай). |
 Таманський
півострів (Тамань) - в краснодарському краї. Омивається Темрюкською затокою
Азовського моря на півночі і Чорним морем на півдні. Утворений з островів, які в 5 ст. з'єдналися наносною сушею
між собою і материком. Пл. близько 2000 квадр. км, висота до 164 м. Береги порізані
лиманами (Ахтанізовський, Кизілташський і ін.). |
 Такла-Макан
- одна з найбільших і суворих пустель світу; розташована в західній частині
Центральної Азії, між гірськими спорудами Куньлуня, Тянь-Шаню і Паміру. Займає більшу частину
Тарімської западини, на Сході стуляється з озерною улоговиною Лобнор. Пл. 271 тис. квадр. км.
Абсолютні висоти від 800 до 1500 м. Рельєф переважно рівнинний, з окремими острівними горами і масивами, горбистими
ділянками. |
 Тайху - озеро в правобережжі долини річки Янцзи (Китай). Розташовано
поблизу її дельти, на висоті 17 м над рівнем
моря. Пл. 2425 квадр. км, найбільша довжина 60 км, ширина 45 км, макс. глибина
3 м. Декілька проток пов'язано з Великим каналом. Розміри озера сильно
міняються по сезонах: повноводне влітку, мілкіше
взимку. |
 Таймирський
вугільний басейн - на
однойменному півострові. Пл. 80 тис. квадр. км. Відомий з 1843 р. Не розробляється. Вугленосні відкладення перми потужністю до 6000 м складають серію синклінальних структур, нерідко ускладнених додатковою
складчастістю, розривними порушеннями і інтрузіями.
Кількість вугільних пластів потужністю 1–12 м досягає декількох десятків. |
 Таймирська
затока - в Карському
морі, біля північно-західного берега півострова Таймир. Довжина 40 км, ширина
близько 80 км. Поступово звужуючи, переходить в Таймирську губу, в яку впадає
р. Нижній Таймир, витікаючи з Таймирського
озера. Глибина затоки до 16 м. Більшу частину
року покритий льодом. Водяться нерпа і білуха. |
 Таймирський державний природний
біосферний заповідник - в межах Північно-Сибірської низовини і гір Бирранга
(Таймирський автономний округ Красноярського краю). Заснований в 1979 р. Найбільший заповідник в Росії. Пл. 2,7 млн. га.
Складається з 4 ділянок: основна тундрова тер. (1,3 млн. га), «Ари-Mac» (15,6 тис. га),
«Лукунський» (9,1 тис. га), арктичний філіал (433 тис. га)
– і охоронної зони «Бікада». |
 Таймир
- най північніший півострів
Азії, знаходиться між Єнісейською затокою
Карського моря і Хатангською затокою моря Лаптєвих. Його північна вершина – мис
Челюскін, з Півдня обмежений виступом Середньосибірського
плоскогір'я. Пл. близько 400 тис. квадр. км, довжина близько 1000 км, шир. більше 500 км. Берегова смуга сильно порізана. |
|