|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 29
Показано матеріалів: 1-16 | Сторінки: 1 2 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Атласів
Володимир Володимирович (близько 1661–1711) - російський землепроходець, козачий
голова, перший дослідник Камчатки, один з першовідкривачів Курильських
островів. В 1682–95 рр. займався збором ясака (натуральної податі) в бас. Алдана, Індигірки, Колими і Анадиру; з походу по східній частини
Чукотки (літо 1692 р.) доставив короткі вісті про неї, про Аляску і ескімосів. |
 Арсеньєв Костянтин Іванович (1789–1865) - російський статистик, географ, історик.
Академік петербурзької АН, професор Петербурзького університету. Відрізнявся
прогресивними поглядами – був супротивником
кріпацтва, за що усунений від викладання в університеті. В 1828 р. був
призначений викладачем історії і статистики до спадкоємця престолу – Олександру
II. |
 Арсеньєв Володимир Клавдійович (1872–1930) - мандрівник, етнограф,
письменник-гуманіст, популяризатор науки, дослідник Далекого
Сходу, комісар в справах нечисленних народів краю (1917–30). Член Російського,
почесний член Вашингтонського і Британського географічних суспільств. В 1906–10 рр. досліджував Сіхоте-Алінь,
виконав дев'ятикратний перетин цієї гірської
системи, відкрив і наніс
на карту декілька невеликих річок, ряд перевалів і висот. |
 Арманд Давид Львович (1905–1976) - фізико географ,
творець теорії полезахисного лісорозведення, популяризатор географічних знань.
Відрізнявся широтою географічних інтересів – автор робіт про стан і перспективи розвитку географії, про
принципові, гостро стояли питання науки про ландшафт, про необхідність і
раціональність вживання математичних методів. |
 Анхель
(Чурун-Мерун) - водопад на річці
Чурун (басейн Оріноко), у Венесуелі. Найвищий в світі. Знаходиться
на Північному Заході Південної Америки, в 260 км від р. С’юдад-Болівар.
Скидається з плато Ауян-Тепуї (Гвіанське
плоскогір'я). |
 Анучін Дмитро Миколайович (1843–1923) - російський вчений-енциклопедист,
творець вітчизняної університетської географії, антропології, етнографії і
археології; в цих науках намітив головні контури приватних наукових напрямків, напр. в
географії – геоморфологію і лімнологію. |
 Анжу Петро Федорович (1796–1863) - російський військовий
моряк і топограф, дослідник Арктики, адмірал. Очолював Усть-Янську експедицію
(1821–23), досліджував майже 2000 км тер. Сибіру між річками
Оленьок і Індигірка і склав першу порівняно точну карту цих місць; провів
топографічну зйомку новосибірських островів і здійснив промери
глибин моря до Півночі від них; першим досліджував поведінку пакових і рухаючих льодів в
морі Лаптєвих. |
 Альбанов Валеріан Іванович (1882–1919) -
російський моряк, гідрограф, дослідник Арктики. З весни 1912 р. – штурман
експедиції Р. Л. Брусилова. В квітні 1914 р. Альбанов з чотирнадцятьма моряками з дозволу начальника
покинув дрейфуюче судно у 83° півн. ш. і 60° східн. д., щоб доставити на землю зібрані експедицією матеріали. |
 Русанов Володимир Олександрович (1875–1913) - російський геолог, полярний дослідник. B
1907–11 роках брав участь в 5 експедиціях на Нову Землю,
детально описав береги архіпелагу, неодноразово перетнув в різних напрямках, в тому числі пішки, о. Північний. |
 Рос (Ross) Джеймс Кларк (1800–1862) - англійський моряк, контр-адмірал,
дослідник Арктики, один з першовідкривачів Антарктики. Учасник чотирьох
експедицій (1819–27) У. Паррі, в тому числі
першого в історії пішого походу до Північного полюсу (1827). В 1829–33 роках,
беручи участь в експедиції свого дядька (Джона Росса) в Західну Арктику, знайшов дві протоки і Північний магнітний полюс
(червень 1831 р.). |
 Ріттер (Ritter) Карл (1779–1859) - німецький
географ, іноземний почесний член петербурзької АН (1835). Розвинув порівняльний
метод в географії, використовував ідеї географічного детермінізму для пояснення
соціальних процесів. Вперше застосовував
кількісні методи для вивчення географічних об'єктів і їх властивостей,
включаючи географічне положення і інші
просторові відносини і зв'язки. |
 Ремезов Семен Ульянович (близько 1662 – близько
1720) - російський картограф, архітектор і історик Сибіру. В кінці 17 ст. разом
з синами склав «Креслення всього Сибіру», а в 1701 р. закінчив створення «Креслярської книги Сибіру» (опублікована
в 1882 р.) – першого російського атласу, що містив
безліч карт (креслень) всього Сибіру, її частин
і міст, тер. північного Китаю, аж до Великої китайської стіни. |
 Реклю (Reclus) Жан
Жак Елізе (1830–1905) - французький географ, соціолог, політичний діяч, видний теоретик анархізму. Як політичний діяч
піддавався переслідуванням і неодноразово емігрував з
Франції. Жив у Великобританії, Ірландії, США, Колумбії, Перу, Італії,
Швейцарії, Бельгії. Під час своїх вимушених подорожей зібрав обширний матеріал по географії, населенню, економіці
і культурі різних країн. |
 Ратцель (Ratzel) Фрідріх (1844–1904) - німецький географ і етнограф. Вів польові
роботи в Південній Європі, США, Мексиці, на Кубі. Один з ведучих теоретиків антропогеографії і політичної географії. Ввів поняття «територія» як простір, заповнюваний
населенням і його діяльністю, з властивостей
цього простору виводять осн. риси нац. психології
і політичного пристрою країн і народів. |
 Татищев Василь
Микитович (1686–1750) - російський державний діяч, історик, географ. Основна
наукова праця В. Н. Татищева «Історія Російська» (видавництво 1768–74) містив розділ, в
якому розглядалися географічні проблеми; інша
робота, «Лексикон російський історичний, географічний, політичний і цивільний», їм була направлена
в Академію наук в 1745 р. Робота «Русія, або, як нині звуть,
Росія» була надрукована в 1839 р. |
 Тасман (Tasman) Абел Янсзон (1603–1659) - голландський мореплавець, першовідкривач
Тасманії і Нової Зеландії, дослідник Австралії і Океанії. В жовтні – грудні
1642 р. вперше в історії подолав 8000 км, що «ревуть сорокових», Індійського
океану в межах 44–49° півд. ш., відкрив
острів, названий пізніше його ім'ям
(Тасманія), пройшов на В. морем (Тасмановим) і
виявив більшу частину західних берегів Нової
Зеландії. |
|