|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 769-784 | Сторінки: « 1 2 ... 47 48 49 50 » |
 Гарда (Лаго-ді-Гарда, Бенако) - озеро на півночі Італії, у південного підніжжяхАльп. Розташоване на висоті 65 м над рівнем моря. Площа 370 кв. км, довжина 54 км, ширина 3-18 км. Довжина берегової лінії 125 км. Середня глибина 136 м, найбільша – 346 м. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Впадає р. Сарка, витікає р. Мінчо (ліва притока р. По). Рибальство (вугор, короп, форель). Судноплавство. Побережжя відрізняється м'яким кліматом і пишною рослинністю середземноморського типу (цитрусові, маслини, виноград, кипариси, пальми). Навкруги озера курорти: Гарда, Дезенцано-дель-Гарда, Ріва-дель-Гарда і ін. |
 Ганьзянь – вугільний басейн в Південно-Східному Китаї. Проходить вузькою смугою (350-550 км) з Південного Заходу на Північний Схід уздовж залізниці на Шанхай. Вугленосні відкладення пермського віку. Потужність їх в різних районах від 200 до 500 м. Все вугілля енергетичне. Басейн примітний унікальними властивостями вугілля окремих пластів, які характеризуються виходом первинних смол до 20 %, що дозволяє використовувати їх для виробництва рідкого палива. |
 Ганготрі - долинний дендритовий льодовик, найбільший в Гімалаях (Індія). Розташований на південному схилі хребта Заськар, у верхів'ях р. Ганготрі (ліва притока р. Бхагіратхи, басейна Гангу). Бере початок в районі вершини Бадрінатх (7188 м) і тече на Захід. Довжина 32 км, пл. близько 300 км квадр. Висота фірнової лінії 5150 м, кінця язика – 3800 м. Льодовик приймає 5 великих приток. Нижче 5000 м на поверхні льоду багато моренного матеріалу. В останні десятиріччя поволі відступає. |
 Ганг (Ганга) – річка на півдні Азії, в основному в Індії, частково – в Бангладеш. Довжина 2700 км, площа басейна 1120 тис. квадр. км. Бере початок в Гімалаях, протікає в Південно-Східному напрямку по Індо-Гангській рівнині. В нижній течії на території Бангладеш з'єднується з річками Брахмапутра і Мегхна і впадає в Бенгальську затоку, утворюючи обширну дельту з численними протоками і рукавами. Основні притоки: Джамна, Сон, Дамодар (справа); Гхагхра, Гандак, Коси (зліва). Середня витрата води 13 тис. м куб./с. Річний стік наносів 200 млн. т. Живлення переважно дощове. Режим мусонний, літня повінь з підйомами рівня до 15 м. Часті і сильні повені. На 300 км від гирла відчувається вплив морських приливів. |
 Гамбія – річка в Західній Африці (Гвінея, Сенегал і Гамбія). Довжина 1200 км, площа басейна 180 тис. квадр. км. Бере початок на плато Фута-Джаллон, впадає в Атлантичний океан, утворюючи естуарій. В середній течії русло ділиться на декілька рукавів; острови: Слонячий, Маккарті і ін. Долина заболочена. Впадає безліч річок і струмків. Середня витрата води близько 2000 м куб./с. В долині річки мешкають численні види комах, птахів, гіпопотами, крокодили. Річка рясніє рибою. Морські приливи проникають на 150 км від гирла. Судноплавство на відстані 350 км від гирла (єдина річка в Західній Африці, доступна для морських судів). В гирлі порт Банджул (Гамбія). |
 Гамада – кам'яниста пустеля в Сахарі. Характерна для рівнин, що піддалися дії дефляції. Вони покриті кам'янистими розсипами, створивши т.з. «бруківку» з характерним «пустельним загаром» – плівкою темно-коричневого або чорного кольору, що робить пейзаж цих пустель похмурим. Рослинність практично відсутня. Рідкісні рослини можна зустріти тільки в тріщинах скель. Іноді гамадами називають будь-які кам'янисті пустелі. |
Гальїнас – мис на півострові Гуахіра, що вдається в Карибське море на продовженні гірського пояса Анд (Колумбія). Сама Північна точка материка Південна Америка: 12°25 п. ш., 71°35 з. д. Розташований на низовинному березі, складеному неогеновими породами. Як і все Північне побережжя Південної Америки, відкрито в 1500 р. іспанською експедицією А. Охеді, в якій брав участь А. Віспуччі. |
 Галлхепігген – гора в центральній частині Південної Норвегії, в Скандинавських горах. Вершина Північної Європи, висотою 2469 м підноситься над плато Ютунхеймен. Складена міцними виверженими породами (переважно габбро). Вершина склепінчаста, досить плоска – залишок стародавньої обширної рівнини, покрита обломками скель і валунами. Рослинність мізерна, гірсько-тундрова – лишайники, мох. Невеликі льодовики, сніжники. Часто відвідується туристами. |
 Гайське родовище мідно-цинкових руд – на Південному Уралі (Оренбургська обл.). Здобуваються мідь і цинк. Запаси родовища – близько 470 млн. т руди, що містить 1,5% міді і 0,7 % цинку. Розробляється кар'єром і шахтою. |
 Гаїті – острів в архіпелазі Великих Антильських островів, у Вест-Індії. Розташований між Карибським морем і Атлантичним океаном. Дві держави: Гаїті і Домініканська Республіка площею 76,2 тис. км, максимальна довжина 650 км, ширина 241 км. Берегова лінія порізана, безліч заток і напівостровів. Біля берегів коралові рифи. Гаїті – найгористіший серед Антильських островів і другий за площею після Куби. На острові розташовано 4 хребти субширотного простягання, розділені широкими западинами. Максимальна висота (3175 м) – г. Дуайте (вища точка Вест-Індії). |
Газлинське нафтогазоконденсатне родовище – приурочено до Амудар’їнської нафтогазоносної провінції (Узбекистан). Відкрите в 1956 р., розробляється з 1962 р. Початкові запаси нафти 5,3 млн. т, природного газу – 475,7 млрд. м куб., конденсату – 1,3 млн. т. Продуктивні пісковики крейдяних відкладень на глибину 330-930 м. Родовище розташовано в 120 км від м. Бухара. |
 Я́блоновий хребет в Забайкальї (Читинськая обл., частково Бурятія) – простягається з південного-заходу на північний схід на 650 км, утворюючи частину вододілу між ріками Північно-Льодовитого й Тихого океанів. Утворений гранітами, кристалічними сланцями, піщаниками. Поліметалеві руди, кам'яне вугілля, золото; джерела мінеральних вод із цілющими властивостями. Висота до 1678 м. М'який низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами й пологими схилами. По схилах модринова, рідше ялиново-пихтова тайга або соснові бори. Вище 1200-1400 м гірничо-тундрова рослинність і кам'янисті розсипи.
Ландшафти |
Просмотров: 1685 |
Добавил: LiLy |
Дата: 30.09.2009
|
|
 Гавайські острови (Сандвічеві острови) – apхіпелаг в центральній частині Тихого океану, найбільший в Полінезії; штат США. Острови відкриті в 1778 р. Дж. Куком. Складаються з 24 вулканічних і коралових островів; найбільші: Гаваї, Майї, Молокан, Оаха. Вершина – вимерлий вулкан Mayна-Кеа на острові Гаваї (4205 м). Гавайські острови вінчають підводний вулканічний хребет і є найвищими на Землі діючими вулканами (Mayна-Лоа, 4169 м, і Кілауеа, 1247 м). |
Галапагос (архіпелаг Колон) – група із 13 великих і багатьох дрібних островів і скель в Тихому океані, в 1000 км на захід від Південної Америки, біля екватора; провінція Еквадору. Відкриті в 1535 р. іспанськими мореплавцями, які знайшли там гігантських черепах. Від іспанської galaмpagos – «черепаха» пішла перша назва архіпелагу, яка на українській мові часто вживається в перевідній формі – Черепашачі острови. В 1892 р., у зв'язку з святкуванням 400-річчя першого плавання Х. Колумба до берегів Америки, острови отримали другу (офіційну) назву – архіпелаг Колон, на честь Колумба (Колон – іспанська форма його прізвища). |
 Австралійська алмазна провінція – локалізована на Північно-Австралійському щиті в межах протерозойських складчастих структур, що охоплює архейський кратон Кімберлі з південного заходу і зі сходу. Утворює 2 рудні райони – Західний і Східний Кімберлі. У районі Західного Кімберлі виявлено більше 100 тіл (трубки, штоки, сілли і дайки) лейцитових й оливинових лампроітів. У районі Східного Кімберлі (Аргайл), що поєднує як лампроітові, так і кімберлітові тіла, перебуває головне промислове родовище алмазів Австралії - лампроітова трубка АК-1. |
 Авачинська сопка (Авача) - діючий вулкан на південному сході Камчатки, висота 2741 м. Складний андезитовими й базальтовими лавами, туфами, шлаками; останнє виверження було в 1945 р. У верховій частині вулкана (разом з вулканом Козельський) розташовано 10 льодовиків на площі 10,2 кв.км. На схилах вулкана - ліс із кам'яної берези, кедровий стланик. Вулканологічна станція. |
|