Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 576 Показано матеріалів: 449-464 | Сторінки: « 1 2 ... 27 28 29 30 31 ... 35 36 » |
Гірська система – гори (або їх більша частина), з'єднані територіально, що мають загальну причину походження, і володіють морфологічною єдністю. Гірська система нерідко співпадає з гірською країною, але може бути її частиною або об'єднувати в собі декілька гірських країн. Декілька гірських систем, витягнутих в єдину смугу, складають гірський пояс. Окремі великі елементи рельєфу гірської системи, наприклад, хребти і западини, зв'язані між собою як різні прояви єдиного механізму горотворення і розвиваються в певній послідовності. В межах гірської системи переважає якийсь один тип гір – складчастих, глиб, вулканічних і т.д. Як правило, гірські системи відповідають певним тектонічним елементам земної кори: молодим складчастим областям, де гірські породи піддаються стисненню і мнуть в складки; рифовим зонам, де відбувається розтягування кори; активізованим платформам, де відбувається роздроблення стародавніх гірських порід на блоки і їх підняття і т.д. |
Гідросфера – сукупність вод земної кулі, переривиста водна оболонка Землі, що включає всю хімічно не зв'язану воду: рідку, тверду (сніг, лід) і газоподібну (у вигляді водяної пари). Основу гідросфери складають води океанів, морів і водних об'єктів суші (річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків). Деяка кількість води присутня в атмосфері і в живих організмах. Загальний об'єм вод гідросфери перевищує 1,4 млрд. км куб., з них близько 94% міститься в Світовому океані. Дещо більше 4% приходиться на підземні води, 1,65% складають води льодовиків (24 тис. км куб.). Якби весь лід розтанув, рівень океану підвищився б на 64 м, його площа зросла б на 1,5 млн. квадр. км , а площа суші скоротилася б на 1%. |
Безстічний басейн – басейн ріки або озера, розташований у безстічній (не має зв'язку, з річковими системами Світового океану) області. Безстічні області займають 22 % суші земної кулі. Зазвичай прилягають до арідних регіонів, рідше зустрічаються в регіонах помірного клімату (в основному в умовах плоского рельєфу). Ріки безстічної області впадають у безстічні озера, такі, як Каспійське й Аральське моря, Балхаш і більш дрібніші, що не впадають в сусідні водозбори, або пересихають внаслідок випару, не мають втрати води на фільтрацію в підземні обрії, розбору води на сільськогосподарські потреби (ріки Теджен, Мургаб й ін.). |
Березняки – березові ліси, а також дрібнолисті ліси з переважанням у деревному ярусі берези. Зустрічаються в Північній півкулі від тундри до субтропіків. Найбільша видова розмаїтість у лісах Південно-східної Азії й Північної Америки. У Росії 13 % лісів – березняки. Широко поширені два види берези: бородавчаста (росте на сухих і дренированних ґрунтах) і пухната (на зволожених). Часто обидва види виростають спільно. |
Біогеографія – наука про географічне поширення й розміщення живих організмів й їхніх співтовариств. Її завдання - виявлення закономірностей структури й динаміки рослинного покриву й тваринного населення Землі, її регіонів й їхніх історичних особливостей, аналіз взаємодії живих організмів один з одним і з умовами середовища.
Біогеографія - прикордонна наука, що лежить на стику географії, біології й екології й використовує дані цих наук. Основні розділи: ботанічна географія, зоогеографія, біогеографія Світового океану, прісних вод, біоіндикація, біогеографічне картографування, біогеографічне ресурсоведення, геногеографія (вивчає просторову мінливість генофондів), історична біогеографія. Основні методи дослідження - порівняльно-географічний і картографічний. |
Берегові форми рельєфу – абразійні й акумулятивні. Абразійні форми: крутий, нерідко стрімкий береговий уступ, або кліф, хвилеприбійна ніша й берегова, або абразійнна, платформа; прибійні карри, мініатюрні куестподоібні грядки, ісполинові казани.
Берегові акумулятивні форми відрізняються більшою розмаїтістю. По морфологічних ознаках виділяють три їхні типи: примкнуті – акумулятивні надводні утворення, на всьому протязі прилягаючі до берега; вільні – вузькі наносні смуги суши, що примикають до берега лише одним кінцем, а потім відходять від нього на усе більше збільшуючий кут; замикаючі – як своєю кореневою частиною, що з'єднуються з берегом, так і зростаючим кінцем. За умовами утворення й складу матеріалу, що складає, акумулятивні берегові форми рельєфу діляться на пляжі, пляжні фестони, берегові вали, підводні вали, бари, коси, перевисипки й томболо, або перейми. |
Береговий канал – штучний водний шлях, споруджений уздовж узбережжя Мексиканської затоки й Атлантичного океану (США). Довжина 4,8 тис. км, глибина від 1,9 до 3,6 м. Призначений для проходження річкових судів. На багатьох ділянках здатний пропускати глибоководні судна. Включає як природні водні об'єкти (затоки, ставки, ріки), так і канали. У багатьох місцях має зв'язок із внутрішніми водними шляхами (зокрема, з басейну Міссісіпі).
Складається із двох ізольованих галузей: Мексиканської - від Браунсвілла (Техас) до Апалачиколи (Флорида) і Атлантичної - від Бостона (Массачусетс) до Майамі (Флорида). Спочатку планувалося прокласти єдиний водний шлях між Нью-Йорком і Браунсвіллом, однак канал на півночі Флориди так і не був споруджений. По Мексиканській галузі перевозять нафту й нафтопродукти, хімікати, труби й інші вироби для нафтовидобувної промисловості. По Атлантичній галузі - деревину, папір, нафтопродукти. |
Беріг – смуга взаємодії суши й водойми (океан, море, озеро, водоймище) або водотоку (ріка, тимчасовий русловий потік). Складається із власне берега (надводної частини) і підводного берегового схилу. Головні фактори формування берегів водойм - хвилі й прибійний потік. Розвиток берегів водотоків пов'язане з діяльністю руслових потоків. |
Безвідходне виробництво – умовна назва господарської діяльності, у ході якої практично не утвориться шкідливих відходів. Більш точним є термін «маловідходне виробництво», оскільки будь-яке, навіть екологічно чисте виробництво має відходи у вигляді теплової енергії (інакше порушилися б закони термодинаміки). Безвідходне й маловідходне виробництво відрізняють раціональне використання сировини й енергії, мінімальна кількість твердих, рідких, газоподібних і теплових викидів і відходів й, отже, незначний вплив на навколишнє середовище. Безвідходне виробництво не вимагає утилізації відходів. |
Батиальна зона (батиаль) – частина Світового океану, розташована між субліторальною й абісальною зоною. Перебуває над материковим схилом від брівки (різкого перегину) материкової обмілини на глибині близько 200 м до підніжжя материкового схилу й на глибині від 1000 до 3000 м у місцях переходу схилу в ложі океану. За різними оцінками батиаль займає від 15 до 16 % площі Світового океану. Як й у водах абісальної зони, сюди не проникає сонячне світло, тобто панує вічний морок. Але умови середовища більш різноманітні. У низьких і помірних широтах температура води може бути від 5 до 15 °C, у високих широтах від –1 до 3 °C. Солоність може становити від 34 до 36‰. Швидкість течій невелика. Виділяють три основні типи донних опадів батиалей: органогенні мули (утворяться із залишків організмів), аутигенні опади (утворяться при руйнуванні гірських порід) і терригенні мули й глини (утворяться із часток, принесених із суші). |
Басейн річковий – частина земної поверхні, з якої в дану ріку (річкову систему) стікають поверхневі й підземні води. (Див. також водозбірний басейн). |
Батиметрична карта – показує рельєф дна морів, океанів, озер й інших водойм за допомогою ізобат – ліній рівних глибин. Основними джерелами для складання карти служать дані батиметричних вимірів. |
Бархан –материкова дюна пустель. Нерідко цей термін застосовується для позначення всіх форм оголених пісків пустель: барханних гряд і ланцюгів, горбистих пісків, пірамід.
У більш вузькому значенні – це серповидне в плані скупчення сипучого, не закріпленого рослинністю піску. Бархани можуть бути одиночними й комплексними, дрібними й великими. Здатні переміщатися з різною швидкістю й на різні відстані. Дрібні переміщаються на десятки й сотні метрів, іноді на кілька кілометрів у рік, великі – повільніше. Формується бархан в умовах довгостроково, дуючих вітрів, постійного напрямку. Навітряний (опуклий) схил бархана – довгий й пологий (крутість 5–14°), підвітрений (увігнутий) – короткий і крутий (30–33°), переходить унапрчмку за вітром поступово знижені роги. Границею між схилами служить гострий, чітко виражений гребінь. Висота барханів від 1 до 470 м. |
Банка – мілководна ділянка морського або океанічного ложа, глибини над яким значно менше навколишніх. Банки можуть мати акумулятивна (складені, наприклад, піщаними відкладеннями), вулканічне, тектонічне, коралове й інше походження. Їхні розміри варіюють у широких межах. Виникають у результаті трансгресій у межах западин окраїнних і внутрішніх морів у процесі затоплення водами Світового океану підняттів суши, які й стають залишковими формами – банками. Невеликі глибини банок сприяють гарному прогріву води, її насиченню киснем - створенню сприятливих умов для розвитку органічного життя. Багато банок - традиційні райони інтенсивного рибальства. |
Балка – слов'янська назва невеликої долини, звичайно без постійного водотоку. Характерні елементи балок – круті борти, що нагорі закінчуються добре вираженою брівкою (перегином від схилу до рівної поверхні), і плоске, полого похилене вниз за течією дно, у яке іноді врізана вибоїна (русло) або донний яр. Глибина балок 5–50 м, довжина від декількох сотень метрів до 20–25 км. Балки з'являються в результаті розмиву поверхні ґрунту тимчасовими струмками й невеликими річками й наступним нагромадженням наносів на дні. |
Бакальська група залізнорудних родовищ – складається з 24 родовищ, зосереджених на площі 150 км². Знаходиться в 165 км від м. Челябінська. Загальні запаси руд 1,2 млрд. т. Первинні руди представлені шароподібними покладами сидеритів (потужність до 80 м, площа до 2 кв.км) серед осадово-метаморфічних порід верхнього протерозою. Середній зміст Fе 32 %. Окислені бурозалізнякові руди становлять близько 6 % запасів. Середній зміст Fe 46 %. Родовища розробляються кар'єрним і шахтним способами. |
|