 Бархан –материкова дюна пустель. Нерідко цей термін застосовується для позначення всіх форм оголених пісків пустель: барханних гряд і ланцюгів, горбистих пісків, пірамід.
У більш вузькому значенні – це серповидне в плані скупчення сипучого, не закріпленого рослинністю піску. Бархани можуть бути одиночними й комплексними, дрібними й великими. Здатні переміщатися з різною швидкістю й на різні відстані. Дрібні переміщаються на десятки й сотні метрів, іноді на кілька кілометрів у рік, великі – повільніше. Формується бархан в умовах довгостроково, дуючих вітрів, постійного напрямку. Навітряний (опуклий) схил бархана – довгий й пологий (крутість 5–14°), підвітрений (увігнутий) – короткий і крутий (30–33°), переходить унапрчмку за вітром поступово знижені роги. Границею між схилами служить гострий, чітко виражений гребінь. Висота барханів від 1 до 470 м.
В умовах прояву вітрів протилежних напрямків формуються поздовжні барханні гряди. Вони орієнтовані уздовж напряму вітрів у вигляді лінійних скупчень піску. Їхня форма значно видозмінюється залежно від сили вітру. При слабких вітрах на щільному, звичайно глинистому субстраті поступово утворяться розрізнені скупчення первинних щитовидних дюн, що трансформуються в поздовжню барханну гряду. При сильних вітрах вона може різко звужуватися й здобувати стріловидну форму. В умовах нестабільних вітрів різних напрямків формуються барханні ланцюги (довжиною від 100 м) і барханні піраміди (висота до 300 м і поперечником до 3 км).
Джерело: | 
