 Банка – мілководна ділянка морського або океанічного ложа, глибини над яким значно менше навколишніх. Банки можуть мати акумулятивна (складені, наприклад, піщаними відкладеннями), вулканічне, тектонічне, коралове й інше походження. Їхні розміри варіюють у широких межах. Виникають у результаті трансгресій у межах западин окраїнних і внутрішніх морів у процесі затоплення водами Світового океану підняттів суши, які й стають залишковими формами – банками.
Однією з найбільш великих банок такого типу є Велика Ньюфаундлендська банка, розташована поблизу однойменного острова на заході Атлантичного океану. В океанах банки можуть бути акумулятивними - найчастіше піщаними, мати коралове й вулканічне походження. Піщані банки складені піщаними, що переміщуються наносами. Коралові банки широко розвинені в районах формування коралових островів і рифів. Царство коралових банок - у межах Великого Бар'єрного рифу біля східного узбережжя Австралії. У межах підводних вулканічних хребтів зустрічаються банки у вигляді плоских вершин підводних піднесень.
Невеликі глибини банок сприяють гарному прогріву води, її насиченню киснем - створенню сприятливих умов для розвитку органічного життя. Багато банок - традиційні райони інтенсивного рибальства. Здавна славляться рибними ресурсами Велика Ньюфаундлендська банка, Доггер-банка в Північному й Медвежинська в Баренцевому морях. Банки з малими глибинами небезпечні для судноплавства.
Джерело: | 
