|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 513-528 | Сторінки: « 1 2 ... 31 32 33 34 35 ... 49 50 » |
 Стромболі
- діючий вулкан на
однойменному острові в архіпелазі Ліпарських островів, в Тірренському морі.
Підіймається над дном моря на 2700 м, абсолютна висота 926 м. Складається з
більш стародавнього зруйнованого конуса і
сучасного базальтового усіченого конуса. |
 Страбон
(64/63 р. до н.е. – 23/24
р. н. е.) - старогрецький географ і історик. Народився в Амасії (Мала Азія), подорожував по Греції, Малій Азії, Італії і Єгипту.
Автор «Історичних записок» і «Географії» (17 книг), в якій прагнув описати ойкумену
(відомий жилий світ) і яка по суті є зведенням географічних знань стародавніх греків, що не дійшли до нас. |
 Стік - переміщення води в процесі стікання дощових і
талих вод по земній поверхні (поверхневий
стік) або в товщі земної кори (підземний стік). Поверхневий
стік ділять на схил (що проходить по
схилах місцевості) і русловий (по руслах річок
і тимчасових стоків). В складі підземного стоку іноді виділяють ґрунтовий стік і стік
верховодки. |
 Степи
- тип трав'янистої ксерофільної (посухостійкої)
рослинності. Поширені на обширних внутрішньоконтинентальних тер. помірного пояса
Євразії, Північної і Південної Америки. В Угорщині називаються пушти, в Північній
Америці – прерії, в Південній Америці – пампа. Характерні відносно тепле літо і холодна
морозна зима із стійким сніжним покривом.
Опадів 300–450 мм в рік, літо звичайне посушливе.
Ґрунти чорноземні і каштанові. |
 Старомінське
газове родовище - входить
до складу Північнокавказької нафтогазоносної провінції. Відкрито в 1956 р., розробляється з 1957 р. По запасах відноситься до категорії
середніх. Приурочено до брахіантиклінальної складки, продуктивні пісковики нижньої крейди. Розташовано на Півночі Краснодарського краю, в 150
км від р. Ростова-на-Дону. |
 Стариця
(заплавне озеро) -
замкнуте водоймище, звичайно розташоване в
заплаві річки; є тими, що відчленилися від основного
русла рукава або протоку. Звичайно має
довгасту звивисту або підковоутворюючу форму. |
 Стара
Планіна (Балканські гори) - гірська система в
Болгарії (західні відроги в Сербії). Протяжність в широтному напрямі 450 км, вища точка р. Ботев (2376 м).
Складена сланцями, гранітами, вапняками, пісковиками. Складається з декількох
хребтів із згладженими вершинами, крутими південними
і більш пологими північними схилами із смугою передгір’я. |
 Становий
хребет - на півдні
Східного Сибіру, від середнього перебігу річки
Олекми до річки Учур (Амурська обл. і Якутія,
часткове хабаровський край). По суті, це система
хребтів, багато хто з яких має власні назви
(Токінський становик, Сутамо-Гонамський хребет і ін.). Тягнеться в широтному напрямі приблизно на 700 км, ширина до 180 км. |
 Станове
нагір’я - на півдні Східного Сибіру, тягнеться від
північного краю озера Байкал до середнього перебігу річки
Олекми (Бурятія, частково в обл. Іркутська і в Якутії). Довжина близько 700 км,
шир. більше 200 км. Є системою хребтів і розділяючи
їх западин, серед яких найбільш значні: хребет
Верхнєангарський, Делюн-Уранський, Північно-Муйський, Південно-Муйський, Кодар,
Удокан і Каларський; западини Верхнєангарська, Муйсько-Куандінська і
Верхнєчарська. |
 Ставропольська
піднесеність - на півдні
Російської рівнини, на межі з горами Кавказу, між річками
Кубань на заході, Кума на сході і Кумо-Маничською западиною на півночі
(Ставропольський край). Утворена куполоподібним підняттям осадового чохла платформи, складена глинами,
пісковиками і вапняками. Родовища нафти і природного газу. |
 Середня
Азія - частина території Центральної Азії, що тягнеться від
Каспійського моря на заході до китайської межі
на сході і від Арало-Іртишського вододілу на півночі до межі з Іраном і Афганістаном на
півдні. До 1920-х рр. ця тер. в Росії носила назву Туркестан. За рубежем назви
Середня і Центральна Азія не мають чіткого розмежування. В Середній Азії нині знаходяться Туркменія, Узбекистан, Таджикистан,
Киргизія і значна частина Казахстану. |
 Середньоямальська
група родовищ - на
півночі західносибірської нафтогазоносної провінції. Структурна основа –
Нурмінський вал. Група складається з декількох родовищ, серед яких найбільше Бованенківське газоконденсатне родовище. |
 Середньосибірське
плоскогір’я - на півночі Євразії, між Західносибірською рівниною на заході, Північно-сибірською
низовиною на півночі, Центрально-якутською рівниною на сході і горами Саян, Прибайкалля
і Забайкалля на півдні (Якутія, красноярський край
і обл. Іркутська). Пл. близько 1,5 млн. квадр. км. Знаходиться
в межах сибірської платформи. |
 Середньоросійська піднесеність
- в центрі Російської
рівнини, від середньої течії Оки на півночі до Донецького кряжу на півдні
(Тульська, Калузька, Московська, Брянська, Орловська, Ліпецька, Курська,
Воронезька, Білгородська обл.; частково в межах України). Окремі частини мають власну назву (Калачська піднесеність, Донське Білогір’я і т. ін.). Довжина близько
1000 км, ширина до 500 км. |
 Люблінський вугільний басейн - в східній частині
Польщі, на межі з
Україною, де його природним продовженням є
Львівсько-Волинський вугільний басейн. Пл. бас. 9, 1 тис. квадр. км. Вугленосні
відкладення відносяться частково до раньо-, але в основному до пізнекамяновугольного віку. Загальна
потужність вугленосної товщі перевищує 1000 м, в ній містяться
десятки вугільних пластів. |
 Льянос-Ориноко - природна область в Колумбії і Венесуелі, по
лівобережжю річки Оріноко. Розташована між Андами на Північному-Заході,
гвіанським плоскогір'ям на Сході і р. Гуавьяре на Південь. Рельєф рівнинний.
Клімат субекваторіальний, жаркий, з чітко вираженою зміною вологого
і сухого сезонів. Опадів 1000–1600 мм в рік. Рослинність савани. Посіви рису,
бавовника, кукурудзи. Тваринництво. |
|