|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 497-512 | Сторінки: « 1 2 ... 30 31 32 33 34 ... 49 50 » |
 Сухона
- річка на півночі європейської частини Росії (Вологодська обл.) Довжина 558 км, пл.
бас. 50, 3 тис. квадр. км. Витікає з
Кубенського озера, стік з якого зрегульований дамбою з
судноплавним шлюзом. На верхній ділянці тече в
низьких болотистих берегах, звивиста. Середня ділянка з
перекочуваннями і порогами. В гирлі, зливаючись з
р. Південь, утворює витік Північної Двіни. |
 Суха балка - прибайкальська рудна провінція, в 240 км на північний
захід від БАМу. Розсипне золото відоме в Прибайкаллі з сер 19 ст., корінне відкрите в 1961 р. Приурочено до осьової частини антиклінальної складки, складеної в ядрі
вуглистими, а на крилах вапняними породами пізнього протерозою. Золотосульфідне зруденіння
(з Pt) локалізовано в зоні розгалуження чорносланцевих порід. |
 Сура
- права притока Волги (Ульяновська, Пензенська, Нижегородська
обл., Мордовія, Чувашія, Марій Ел). Довжина 841 км, пл. бас. 67, 5 тис. квадр. км.
Бере початок на західних схилах Приволжської піднесеності і впадає в Чебоксарське водосховище.
Правий берег високий, горбистий, лівий – низовинний, рівнинний. В заплаві
багато стариць. Основні притоки: Інза, Бариш (справа);
Уза, Алатирь, П'яна (зліва). |
 Супесь
- рихла уламкова гірська порода. Складається з піску, пилеватих частинок і глини (глинистих частинок по масі
3–10 %). Залежно від змісту глини називається важкою (глини більше) або легкою (менш глиниста).
Мінералогічний склад різноманітний: піщані зерна звичайно складаються з кварцу,
серед глинистих мінералів переважають каолиніт, ілліт і монтморилоніт. Іноді містять
органічну речовину, в посушливих областях – водно-розчинні солі (гіпс, галіт і ін.). |
 Сунляо - нафтогазоносний басейн в Північно-Східному
Китаї. Розміри 250 570 км. Приурочений до між
гірської западини, обмеженої виступами герцинського фундаменту в межах Великого і Малого Хінгана.
Складається юрськими, крейдяними і кайнозойськими відкладеннями потужністю до 7
км. Виявлено понад 30 нафтових родовищ в нижньокрейдових
відкладеннях. |
 Сунгарі
- річка на сході Азії (Китай), найбільша права притока Амура. Довжина 1870 км, пл. водозбору 524
тис. квадр. км. Бере початок на плоскогір'ї Чанбайшань,
перетинає Маньчжуро-Корейські гори, рівнини Сунляо і Саньцзян. Після проходу між південними відрогами Малого Хінгана
тече по Амуро-Сунгарійській низовині. Впадає
до Амура вище за Хабаровськ (Росія). Основні притоки:
Нонні (Нуньцзян), Хуланьхе (зліва) і
Муданьцзян (справа). |
 Сумбава - острів у складі Малих Зондських островів; територія Індонезії. Пл. близько
13,3 тис. квадр. км; багато зручних бухт, біля
побережжя коралові рифи. Рельєф гористий, вершина
– діючий вулкан Тамбора (2820 м). Клімат субекваторіальний мусонний, посушливий
сезон доводиться на зиму Південної півкулі і
триває майже 6 міс., опадів 1200 мм в рік. |
 Сумба
- острів у складі Малих
Зондських островів; територія Індонезії. Пл. 11,2 тис. квадр. км. На Півдні –
лавові плато з окремими масивами висотою до
1225 м, на Півночі – алювіальна рівнина. Субекваторіальний мусонний клімат,
опадів 1500–2000 мм в рік, сухий сезон з липня по жовтня. |
 Суматра - острів в
західній частині малайського архіпелагу, в
складі Великих Зондських островів; територія Індонезії. Пл. 435 тис. квадр. км,
нас. близько 40 млн. чол. Протяжність (із Північного
Заходу на Південний Схід) 1700 км, берегова лінія порізана слабко. Вздовж південно-західного побережжя
– хребет Барісан, вершина – вулкан Керінчи (3800 м); на Сході – заболочені
рівнини. Клімат екваторіальний, постійно вологий. |
 Сулу
- море Тихого океану, між островами філіппінськими, Калімантан і
архіпелагом Сулу; береги належать Філіппінам і Малайзії. Островом Палаван
відокремлено на Північ від південно-китайського моря, а на Південь –
архіпелагом Сулу від моря Сулавеси. Пл. 335 тис. квадр. км, найбільша глибина
5576 м. Температура поверхні води від 25 °С
зимою до 29 °С літом. Солоність 33–34,5%. |
 Сулавеси (Целебес) - один з найбільших островів
малайського архіпелагу у складі Великих Зондських островів; територія
Індонезії. З 16 ст. називався Целебес, сучасна
назва прийнята в 1945 р., після проголошення
незалежності Індонезії. Пл. близько 170 тис. квадр. км, нас. понад 12 млн. чол.
Контури порізані, від центр. частини відходять
4 довгих півострови, так що віддаленість різних частин
острова від моря не перевищує 150 км. |
 Сулавеси (Целебесське море) - між
острівне море Тихого океану, між островами Сулавеси, Калімантан, Міндано,
Сангихе і архіпелагом Сулу. Від морів Сулу, Моллукського і Філіппінського
відокремлено порогами. Макасарська протока сполучає
його з морем Яванця. Омиває береги Індонезії,
Малайзії і Філіппін. Пл. 453 тис. квадр. км, найбільша глибина 5914 м. |
 Сукачов Володимир Миколайович (1880–1967) - ботанік, лісовод і географ,
один з основоположників біогеоценології.
Академік АН СРСР (1943). Займався питаннями лісознавства, захисного
лісорозведення, вивів ряд цінних сортів верб
і інших деревних порід. Один з основоположників вчення про фітоценозе, засновник
вчення про лісову біоценологію (1964). |
 Судети
- гори в Чехії, Польщі і Німеччині. Протягуються з Північного
Заходу на Південний Схід на 300 км, обрамляючи
з Північного Сходу Чеський масив. Складаються
з декількох паралельних хребтів; найвища частина
– гори Крконоше з щонайвищою
вершиною Судет (р. Сніжку, 1602 м). Складені
гранітами, гнейсами, пісковиками, сланцями.
Вершинні поверхні згладжені, схили круті, цирки,
моренні озера. |
 Судан
- природна область в
Африці, на південь від Сахари і до 4–8° північної широти. Протяжність від
Атлантичного океану до ефіопського нагір'я близько 5500 км, ширина понад 1000
км. Повністю або частково охоплює держави:
Сенегал, Гамбія, Гвінея-Бісау, Гвінея, Малі, Кот-д’Івуар, Буркіна-Фасо, Гана,
Того, Бенін, Нігерія, Камерун, Чад, Центральноафриканська Республіка, Судан. |
 Субтропічні
вічнозелені лісові кущі - зони субтропічних поясів в західних секторах материків, поширені на всіх
континентах. В Середземномор'ї раніше панували вічнозелені жорстко листові дубові ліси з
кам'яного і пробкового дубів. Інтенсивне
освоєння людиною цих благодатних земель
привело практично до повного зникнення лісів. Тільки місцями серед чагарників можна зустріти зараз
окремі дерева кам'яного дуба. |
|