 Середня
Азія - частина території Центральної Азії, що тягнеться від
Каспійського моря на заході до китайської межі
на сході і від Арало-Іртишського вододілу на півночі до межі з Іраном і Афганістаном на
півдні. До 1920-х рр. ця тер. в Росії носила назву Туркестан. За рубежем назви
Середня і Центральна Азія не мають чіткого розмежування. В Середній Азії нині знаходяться Туркменія, Узбекистан, Таджикистан,
Киргизія і значна частина Казахстану.
Північна
і західна частина Середньої Азії зайняті Туранською низовиною з прилеглими на Північному Сході пустелями Каракуми і Кизилкум,
на Півночі – Тургайським плато і Казахським мілкосопочником
з напівпустинними і сухо
степовими ландшафтами. В рівнинній частині
низько розташовані тер. (западини Акчакая в північно-західних
Каракумах – 81 м і Карагиї – 132 м) чергують із
столовими слабо розчленованими плато (Устюрт, Красноводське плато, Заунгузські
Каракуми) і невисокими острівними горами (р. Тамдитау в Кизилкуме, 922 м), а на
самому Півдні пнувся хребет Копетдаг (до 2942 м). Південно-східна частина Середньої Азії зайнята
гірськими системами Тянь-Шаню і Паміро-Алаю, включаючи
високі масиви Внутрішнього Тянь-Шаню
(пік Перемоги, 7439 м) і Паміру (пік Ізмаїла Сомоні, в минулому пік Комунізму,
7495 м).
Рівнинна
частина Середньої Азії характеризується арідним (сухим) кліматом. Середня температура січня від
3,5 до –8 °С, липня 26–32 °С. Опадів випадає всього 100–200 мм в рік. В горах
яскраво виявляється висотна поясна. На висоті 500–1500 м середня температура січня до –20 °С,
10–12 липня °С, опадів 1000–2500 мм в рік. У верхній частині
гір обширне заледеніння загальної пл. більше 18 тис. квадр. км. Вся Середня
Азія відноситься до області внутрішнього стоку. Основні річки (Амудар’я, Сирдар’я) впадають в великі озера – Аральське
море і озеро
Балхаш. В рівнинній частині панують піщані,
кам'янисті і солончакові пустелі, в долинах ряду
річок – оазиси; в горах підгірні пустелі
послідовно змінюються арчовниками і горіхоплідними
лісами, степами, високогірними лугами і, нарешті,
вічними снігами і льодовиками.
Середня
Азія – країна стародавньої культури і
державності. Вже на початку 1-го тисячоліття до н.е. тут існували
рабовласницькі держави Бактрія, Согд, Хорезм. В 329–327 роках до н.е. сюди
прийшли війська Олександра Македонського. В 8 ст. Середня Азія була завойована
арабами, що принесли сюди іслам, який і зараз залишається пануючою релігією. До
кінця 14 ст. Середня Азія була з'єднана під владою Тимура (Тамерлана). З падінням імперії Тимуридів на початку 16 ст. на
цій тер. утворені Бухарське і Хивінське ханства, на початку 18 ст. – Кокандське
ханство. З середини 19 ст. почалося завоювання
Середньої Азії Росією. В 1867 р. встановлено генерал-губернаторське (з 1886 р. – край Туркестану.) Туркестану і на основі договорів
1885 і 1895 рр. з Великобританією встановлена російсько-афганська межа. З приходом радвлади в квітні 1918 р. проголошена автономна радянська соціалістична республіка Туркестану,
в 1924–25 рр. проведено національно-державне розмежування радянських республік
в Середній Азії: Узбецької, Туркменської, Таджицької і Киргизької, що
проіснували до 1991 р., коли після розпаду
СРСР вони стали незалежними країнами.
Джерело: | 
