|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 576
Показано матеріалів: 305-320 | Сторінки: « 1 2 ... 18 19 20 21 22 ... 35 36 » |
 Карта охорони природи – відбиває систему заходів щодо збереження й відновлення природного стану природного середовища, по впровадженню систем раціонального природокористування й ресурсозбереження. Карта може бути присвячена охороні природного середовища в цілому або окремих її компонентів: надр, повітря, вод, земель, ґрунтів, флори й фауни, їхніх генофондів, екосистем, природних ресурсів, культурного середовища, природних й антропогенних ландшафтів та інше. |
 Карта населення – відбиває географічні й соціально-економічні характеристики населення, його розселення й взаємодію з навколишнім середовищем. До карт населення відносять карти розселення, чисельності, щільності й динаміки населення, статевої й вікової структури, демографічних процесів (народжуваність, смертність, шлюби, природний приріст й інше). |
 Карта багатолітньї мерзлоти – карта поширення, температурного режиму й потужності шаруючи багатолітньомерзлих порід. Такі карти можуть відбивати історію розвитку мерзлоти (палеомерзлотна карта), будова мерзлої товщі, її сезонне промерзання й протанення, мерзлотний рельєф, запаси, фізичні властивості підземного льоду й інше. |
 Карта льодового стану – відбиває форми плавучого льоду в морях і на озерах (припайних льодів, плаваючих крижин, айсбергів, льодових полів й інше). На карті показують вік льодів, їхню згуртованість, динаміку й інші характеристики. Оперативні карти льодового стану призначені для забезпечення навігації, їх створюють за даними льодової розвідки й аерокосмічної зйомки. Оглядові карти - декадні, місячні, сезонні - використовують для наукових цілей. |
 Карта забруднення навколишнього середовища – еколого-географічна карта, що характеризує привнесення й нагромадження в природному або антропогенному середовищі фізичних, хімічних, біологічних речовин у концентраціях, що перевищують природні (фонові) значення й несприятливо, що впливають на здоров'я людей, фауну, флору й інші компоненти середовища. |
 Карта – математично визначене, зменшене й генералызоване зображення (модель) поверхні Землі, іншого небесного тіла або космічного простору, що показує розташовані або спроектовані на них об'єкти в прийнятій системі умовних знаків. Термін «карта» з'явився в епоху Відродження, походить від латинського charta - «аркуш», «папір». У Росії споконвічно карта називалася кресленням, що означало зображення місцевості рисами, кресленням. |
Кампос – низькоросле рідколісся або саванновидна рослинність Бразильського нагір'я. Рясні опади (до 1200 мм і більше) випадають влітку. Потужна кора вивітрювання досягає 20 м. Глибше 2 м знаходиться постійно вологий горизонт, куди проникають тільки коріння дерев і чагарників. У сухий період злаки висихають. Багато видів дерев. Вони мають зонтиковидну крону, коряві й низькорослі. Деякі дерева вічнозелені, не пристосовані до тривалої посухи й існують тільки за рахунок постійно вологого горизонту. У зниженнях звичайні зарості маврикієвої пальми. У трав'яному покриві переважають злаки: бородань, аристіда, дике просо, а також рослини сім'ї бобових і складнквіткових. В «кампос-серрадос» над чагарниками й жорстколистяними дерновинними злаками піднімаються низькі (висота до 2 м) одиночні дерева. В «кампос-лімпос» дерев немає.
|
 Кальцит (вапняний шпат) – мінерал із групи карбонатів (СаСО3). Широко розповсюджений у земній корі. Зустрічається у вигляді окремих кристалів, їхніх різноманітних зростків, а також у вигляді щільних зернистих і землистих мас (крейда); у натічних формах (сталактити). Тендітний, має досконалу спайність по ромбоедрі. Кристалам властиво досить висока подвійна променезаломлюваність, багато хто сильно флюоресцирують. Твердість по мінералогічній шкалі 3; щільність 2,7–2,8 г/см³. При нагріванні розкладається при температурі 825 °C; легко розчиняється в кислотах. Чисті й прозорі різновиди – ісландський шпат – застосовують в оптику. |
 Калійні солі – легко розчинні у воді природні хімічні сполуки – хлоридні й сульфатні. Найважливішими представниками перших є сільвін, карналліт і каініт; других - полігаліт, глазеріт і лангбейніт. Калійні солі як гірські породи - галоліти (сильвініти, карналітові, лангбейнітові, каініт-лангбейнітові й інші) завжди містять галіт, а також домішки ангідриту, гіпсу, карбонатів й інших мінералів. |
 Кайнозой – одна із груп шарів земної кори (кайнозойська ератема) і відповідна їй кайнозойська ера геологічної історії Землі. Третя ера фанерозою, почалася 65 млн. років тому й триває дотепер. Була виділена в 1841 р. англійським геологом Дж. Філлісом. Кайнозой підрозділяється на 3 періоди (системи): палеоген (стара формація), неоген (нова формація) і антропоген (буквально: « що породив людину»). Застаріла об'єднана назва перших двох підрозділів – третинний період (система) – нерідко можна зустріти й у сучасній літературі, відповідно для останнього підрозділу ще вживається назва четвертинний період (система). |
 Земна кора – верхня оболонка «твердої» Землі, нижню границю якої представляє поверхня Мохоровичича (границя поділу між земною корою й мантією Землі). Характеризується вертикальною й горизонтальною неоднорідністю (анізотропією), що відбиває розходження в характері еволюції кори в різних частинах планети, а також її перетворення протягом останніх 40-30 млн. років, коли були сформовані основні обриси Землі.
Розрізняють кору континентальну й океанічну, а також перехідні типи - субконтинентальну й субокеанічну. |
 Зернове господарство – вирощування зернових культур для одержання зерна; найважливіша галузь рослинництва. Має велике продовольче й кормове значення. Із зерна одержують борошно, крупу, крохмаль й інші продукти, його використовують у пивоварній, спиртовій, кондитерській й інших галузях харчової промисловості. До найважливіших зернових культур відносяться пшениця, жито, овес, ячмінь, рис, просо, кукурудза, сорго й інші. |
 Золоті руди – природні мінеральні утворення, з яких промисловими методами витягають золото. Найважливіший мінерал золотих родовищ - самородне Au. Воно звичайно містить до 40 елементів-домішок (Ag, Cu, Bi, Sb, Fe та інші), що витягають при аффінажі (очищенні) Au. Золото добувають із розсипних і корінних (скарнових, гідротермальних, метаморфогенних) родовищ. У розсипах утримується самородне Au у вигляді часток - від дрібних пилоподібних до самородків (масою до 285 кг). Найбільший з російських самородків - Великий Трикутник важить 36,22 кг. Вміст Au у розсипах 0,5-2 г в 1 т. У рудах корінних родовищ золото перебуває в самородному стані й у вигляді різних золотовмісних мінералів, промислова значимість яких незначна. |
 Зональність (зональність фізико-географічна) – зміна природних умов від полюсів до екватора, обумовлена широтними розходженнями в надходженні на поверхню Землі сонячної радіації. Максимальну енергію одержує поверхня, перпендикулярна сонячним променям (екваторіальні широти); чим більше нахил, тим менше нагрівання (полярні широти). Географічна зональність - одна із самих універсальних географічних закономірностей, що має статус закону. Відповідно до цього закону ландшафтна оболонка Землі розділяється на природні зони, що повторюються в Північній і Південній півкулях (наприклад, зони лісів і степів помірного поясу, тропічних пустель та інше). |
 Зоогеографічна карта – показує розміщення тварин, їхня чисельність, міграції, зв'язки із середовищем перебування на суші, у водному середовищі й атмосфері. На загальних зоогеографічних картах відображають різні класи, типи й групи тварин (ссавці, птахи, риби, комахи та інші), типи біоценозів, фауністичні комплекси. На приватних картах показують ареали особин, популяцій, їхній міграції й динаміку в часі, поширення особливо охоронюваних тварин та інше. |
 Затоплення – заповнення знижень і ділянок річкових долин у результаті підйому рівня в ріках, водоймах або підземних водах. Звичайно це природний процес, пов'язаний з інтенсивними опадами й весняним сніготаненням. Сильні затоплення в основному трапляються в періоди повіддя й паводків.
Розрізняють затоплення довгострокове, при якому виключається господарське використання затоплюваних земель, і короткочасне, при якому землі часто використовуються в сільському господарстві (наприклад, заливні луги, лиманне зрошення). |
|