|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 576
Показано матеріалів: 337-352 | Сторінки: « 1 2 ... 20 21 22 23 24 ... 35 36 » |
 Економічна географія – галузь соціально-економічної географії; вивчає територіальну організацію виробництва, просторові процеси й форми організації життя людей насамперед з погляду ефективності самого виробництва. Основою економічної географії служать навчання про географічний поділ праці (у тому числі міжнародний поділ праці), теорія розміщення виробництва. До основних категорій економічної географії відносяться фактори розміщення виробництва, економіко-географічне положення, економічний район, територіально-виробничий комплекс й інше. |
Економіко-географічне положення – географічне положення будь-якого суб'єкта господарської діяльності або таксона просторової ієрархії (населеного пункту, району, країни й інших) стосовно поза його розташованих данностей, що мають економічне значення для його виникнення й розвитку.
Виділяється потенційне й реалізоване економіко-географічне положення. Перше може відноситися до будь-якого незасвоєного ареалу. Друге відбиває історичний процес використання економіко-географічного положення в різних соціально-економічних умовах. |
 Екологія – 1) наука про взаємини організмів й їхніх співтовариств із навколишнім середовищем (біологічний підхід).
2) Дослідження різноманітних геосистем як систем екологічних (екосистем), тобто складаються з ядра і його оточення, середовища (географічний підхід). 3) Вивчення взаємодії об'єкта й середовища, у якій він функціонує або розвивається (загальнонауковий, системний підхід). При будь-якому підході екологія - це не характеристика навколишнього середовища, а наука, науковий напрямок або науковий підхід. |
 Екологічні умови – сукупність середовищеутворюючих умов, що забезпечують екологічну рівновагу в біосфері. Включають умови абіотичні (неживу природу) і біотичні (живу природу), що впливають на людину або інші організми. У поняття «екологічні умови» включають також екологічні послуги - різноманітні явища, як, наприклад, механізми підтримки якості води й повітря, біологічної розмаїтості, природного самоочищення природних і природно-антропогенних систем від забруднення, відновленість деяких ресурсів та інше. |
 Екологічна експертиза – державна або суспільна експертиза планованої господарської діяльності. Ціль екологічної експертизи – попередження або мінімізація негативних впливів на природне середовище. Крім того, екологічна експертиза має на увазі контроль за суворим дотриманням природоохоронного законодавства. У Росії в 1995 р. був прийнятий Закон про екологічну експертизу. В якості складової частини екологічної експертизи проводиться оцінка впливу на навколишнє середовище. |
 Екологічна карта (геоекологічна карта) – відбиває взаємодію живих організмів (у тому числі людей) із середовищем; у більш широкому змісті – взаємодія соціально-економічних і природних геосистем. Розрізняють 4 основні типи екологічних карт: інвентаризаційні, оцінні, прогнозні, рекомендаційні.Вони мають різне призначення: наукове, господарське, учбово-краєзнавче, пропагандистське й інші.
|
 Екзосфера – зовнішній, найбільш розріджений шар атмосфери від верхньої границі термопаузи й вище. Характеризується сталістю температури (не міняється з висотою). |
 Екзогенні процеси – фізичні й хімічні процеси, що відбуваються на земній поверхні або в самих верхніх шарах земної кори під впливом води й повітря, снігу й льоду, сонячного випромінювання або в результаті діяльності живих організмів. У розвитку багатьох екзогенних процесів бере участь і силу тяжіння. До екзогенних процесів відносяться фізичне руйнування гірських порід й їхнє розчинення, річкова ерозія й площинний змив, руйнування берегів хвилями й ріст коралових островів, утворення ярів і зсувів, обвалів й осипів, видування й перенос піску й пилу вітром, нагромадження продуктів руйнування порід у западинах, долинах, водоймах, – іншими словами, весь комплекс процесів вивітрювання, денудації й акумуляції. |
 Екваторіальний пояс – розташований по обидві сторони від екватора, від 5–8° пн. ш. до 4–11° пд.ш., обмежений субекваторіальними поясами. Переривчастий, розпадається на ряд ізольованих областей, які відносяться до материків (Африка і Південна Америка) і скупченням островів в океані (Малайський архіпелаг, Шрі-Ланка й інші). Рівний теплий і вологий клімат обумовлений більшим припливом сонячної енергії, її рівномірним надходженням протягом року й пануванням екваторіальної повітряної маси. Радіаційний баланс на суші 70–80 (до 90) ккал/див² у рік. Майже відсутні сезонні зміни погоди, среднемісячні температури на низинах 24–28 °C; річна амплітуда температур найменша на Землі (2–3 °C). |
Екваторіальне повітря – повітряні маси, що формуються в області екватора або течуть від екватора. Звичайно для них характерні досить висока температура й дуже високий вміст водяної пари. Екваторіальне повітря відділене від тропічного повітря тропічним фронтом. При просуванні на території, зайняті до цього сухим і жарким тропічним повітрям, екваторіальне повітря приносить значну хмарність і рясні опади, трохи зменшується температура й різко підвищується вологість повітря. Типовий приклад – настання мусону в субекваторіальних широтах. |
 Екватор – велике коло земної кулі, лінія розтину земної поверхні площиною, що проходить через центр Землі й перпендикулярної до осі її обертання. Екватор ділить земну кулю на дві півкулі – Північну й Південну. Довжина його становить 40 075 686 км. До півночі й півдня від екватора ведуть рахунок широт (від 0 до 90°), а сам він має широту 0°. |
 Денудація – сукупність процесів руйнування, зносу й переносу уламків гірських порід, підготовлених вивітрюванням. Протиставляється акумуляції. Денудація слідом за вивітрюванням дає початок спадному потоку речовини в загальземному його кругооберті. Здійснюється текучою водою (ерозія), вітром (дефляція й еоловий перенос), льодом (екзарація), безпосередньо гравітаційним переміщенням уламків (обвали, осипи, зсуви). |
 Демогеографія – напрямок наукових досліджень на стику географії населення й демографії в складі соціально-економічної географії; вивчає історично сформовані на певній території відносини між демографічними процесами й соціально-економічними умовами. У число найважливіших об'єктів дослідження демогеографії входять статевовікова, соціальна, професійна структура населення конкретних територій (країн і регіонів), його природний і механічний рух, зайнятість, міграції. |
 Дешифрування знімків – метод дослідження територій, акваторій, атмосферних явищ по їхніх зображеннях на аеро-, космічних, підводних знімках, фотосхемах, фотопланах. Суть дешифрування полягає у розшифровці змісту знімків, розпізнавання зображених об'єктів, визначення їх якісних і кількісних характеристик, витяг інформації на основі залежностей, що існують між властивостями об'єктів й їхнім відображенням на знімках. |
 Джунглі – густі зарості дерев, чагарників, високих грубостебельних злаків (бамбук) і непрохідні густі ліси й чагарники, перевиті дерев'янистими ліанами. Характерні для районів з вологим тропічним або субтропічним кліматом і болотистим ґрунтом. |
 Дощ – рідкі опади, що випадають із хмар у вигляді крапель діаметром 0,5 мм і більше. Варто відрізняти дощ від мряки, що має менші розміри крапель. У позатропічних широтах дощі частіше утворюються при таненні крижаних кристалів, що випадають із хмар (на таких кристалах у хмарах конденсується й намерзає водяна пара). У тропіках дощі нерідко випадають і з теплих, чисто водних хмар, у яких немає крижаних кристалів, – там ріст дощових крапель відбувається в основному за рахунок злиття (коагуляції) дрібних крапель у більші. |
|