Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 46 Показано матеріалів: 17-32 | Сторінки: « 1 2 3 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Рям - болото, поросле низькорослим лісом або
чагарниками чагарників. В Приураллі і на Північному Уралі так називають мохове
болото з рідкісними
деревами сосни або ялини, в Західного Сибіру – верхове сфагнове
болото з сосною. |
Риф
- підводне або надводне піднесення морського дна на мілководді. Утворюється
при руйнуванні скелястого дна і берегів або є
спорудою колоніальних коралів і супутніх їм організмів (кораловий риф).
Коралові рифи (берегові, бар'єрні атоли) поширені тільки в тропічних морях. Формуються на невеликій глибині
(в середньому від 30–50 м до 1–2 м) при нормальній
солоності і прозорості води, при температурі її не нижче 20 °С. |
Рив’єра
- смуга побережжя Середземного моря у Франції, Монако і
Італії, біля підніжжя Альп. Довжина 370 км. Ділиться на французьку Рив'єру –
Блакитний берег і Італійську Рив’єру – Рив’ера-Лігуре. Зима м'яка (сер. тем-ра 9–12 °С), літо жарке (сер. тем-ра липня 24 °С), опадів 500–700 мм в рік. Чагарники,
ділянки лісів. Виноградарство, плодівництво, квітникарство. |
Рас-Хафун (Хафун) - мис на півострові Сомалі
(держава Сомалі), крайня східна точка Африки (10°26 півн.
ш. і 51°23 східн. д.). |
Супесь
- рихла уламкова гірська порода. Складається з піску, пилеватих частинок і глини (глинистих частинок по масі
3–10 %). Залежно від змісту глини називається важкою (глини більше) або легкою (менш глиниста).
Мінералогічний склад різноманітний: піщані зерна звичайно складаються з кварцу,
серед глинистих мінералів переважають каолиніт, ілліт і монтморилоніт. Іноді містять
органічну речовину, в посушливих областях – водно-розчинні солі (гіпс, галіт і ін.). |
Судан
- природна область в
Африці, на південь від Сахари і до 4–8° північної широти. Протяжність від
Атлантичного океану до ефіопського нагір'я близько 5500 км, ширина понад 1000
км. Повністю або частково охоплює держави:
Сенегал, Гамбія, Гвінея-Бісау, Гвінея, Малі, Кот-д’Івуар, Буркіна-Фасо, Гана,
Того, Бенін, Нігерія, Камерун, Чад, Центральноафриканська Республіка, Судан. |
Середньосибірське
плоскогір’я - на півночі Євразії, між Західносибірською рівниною на заході, Північно-сибірською
низовиною на півночі, Центрально-якутською рівниною на сході і горами Саян, Прибайкалля
і Забайкалля на півдні (Якутія, красноярський край
і обл. Іркутська). Пл. близько 1,5 млн. квадр. км. Знаходиться
в межах сибірської платформи. |
Хайберський прохід – перевал
в хребті Сафедкох, на межі Афганістану і Пакистану, єдиний зручний шлях
сполучення між країнами. Знаходиться на південь від долини річки Кабул, яка в цьому місці є непрохідною ущелиною. Вузький (15-130 м, мінім. 5 м), довгий (53 км) коридор з крутими
стінами. Висота від 180-300 м до 1072 м. |
Сіхоте-Алінь - гірська
система на Дальньому Сході (Хабаровський і
Приморський край). Служить вододілом річок
бас. Амура і Японського моря. Протяжність в субмеридіональному напрямі більш ніж на 1000 км, ширина до 250 км,
висота 800–1000 м, вершина – р. Тардоки-Янги (2090 м). Складена переважно
піщано-сланцевими відкладеннями, прорваними численними
інтрузіями, з якими
пов'язані родовища золота, олова, поліметалів; в тектонічних западинах – поклади бурого
і кам'яного вугілля. |
Сибірські ували
- піднесеність в центральній частині Західносибірської рівнини (Ханти-Мансійський
і Ямало-Ненецький національний округ, частково Красноярський край). Витягнута в
широтному напрямі на 900 км між річками Об і Єнісей, ширина 70–150 км. На Захід
виділяється розширена ділянка – Білогірський материк. Складається
водно-льодовиковими і озерно-болотяними відкладеннями, під якими залягають
пласти мезозойських осадових порід. |
Сибірська платформа - одна з найбільших стародавніх (докембрійских) платформ на півночі Азії, входить до
складу євроазіатської літосферної плити (Росія). Розташована
в основному між річками Єнісей, Олена, озером Байкал і горами Бирранга. В підставі платформи лежить архейско-протерозойский
фундамент з складною складчасто-блоковою
структурою, який оголюється в декількох виступах: па Півночі. Анабарский щит
і Оленекське підняття, на Південно-Східний Алданській щит і на
Південно-Західне Прибайкальське і Східно-Саянське підняття
і Канській виступ. |
Сенбернар - назва двох відомих перевалів в Альпах.
Обидва перевали – Великий Сенбернар (2469 м) і Малий Сенбернар (2188 м) – знаходяться в Західних Альпах, на межі Франції і Італії. Названі
на ім'я розташованого неподалеку
в Швейцарії Сенбернарського монастиря, де в 15 в. була виведена порода собак,
відома як сенбернар. |
Північно-Німецька низовина - в
Центральній і Західній Європі. Тягнеться на Північ Німеччини із Заходу на Схід майже на 600 км при ширині 200–300
км; частина Середньоєвропейської рівнини (Польсько-Німецької низовини). На Сході переходить в
Польську низовину. На Північ омивається
Північним і Балтійським морями, на Південь доходить до відрогів середньовисотних гір (Рейнських Сланцевих,
Тевтобургського Лісу, Гарца, Рудних і ін.). |
Північно-Сибірська низовина
(Таймирська низовина) - на півночі Середнього Сибіру, між Середньосибірським
плоскогір'ям і горами Бирранга (Красноярський край і Якутія). Тягнеться в
широтному напрямі на 1400 км від гирла Єнісей
до гирла р. Оленьок, ширина до 600 км. Зверху тонкий шар морських і
льодовикових опадів, під яким знаходяться
пласти мезозойських пісковиків і алевролітів.
Відомі родовища нафти, природного газу і кам'яного вугілля. |
Льодовий
затор - багатошарове скупчення
крижин в руслі, затрудняючи живий перетин і що
викликає підйом рівня води на заторній ділянці
річки. Затори формуються в місцях, де розкриття річки затримується
через підвищену товщину і міцність крижаного покриву (в
місцях зажорів під час замерзання), а також внаслідок заклинювання русла крижаними полями в місцях перегину нахилу
(з великого на малий) або затруднення його специфічними
русловими формами (поворотами, островами і т. інше). На заторних ділянках великих
річок зосереджується від 50 до 200 млн. куб. м
льоду. |
Льодяниковий
щит - опуклий, плоскокуполовидний льодовик, що характеризується значною
(понад 1000 м) товщиною, великою (понад 50 тис. квадр. км) площею, приблизно ізометричною плановою формою і радіальним
(відцентровим) перебігом льоду. Морфологія і рух
льодовикових щитів майже не залежать від рельєфу ложа. |
|