|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 46
Показано матеріалів: 33-46 | Сторінки: « 1 2 3 |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Льодяна пустеля (арктична пустеля) - переважаючий ландшафт най північнішої
(арктичної) природної зони суші. Характерній в основному для прибережних ділянок. Сніги і льоди покривають ці території круглий рік. Площі льодовиків дуже великі – до
декількох десятків тисяч квадратних кілометрів.
Іноді сморід покривають більше 80 %
острові Північного Льодовитого океану (наприклад, на Землі Франца-Йосипа). |
 Льодовик
- маса льоду переважно атмосферного походження, що випробовує вязкопластичну течію під дією сили важкості
і що прийняла форму потоку, системи потоків, купола (щита) або плавучої плити. Розрізняють
наземні льодовики, які налягають на кам'яне ложе, розташоване вище за рівень океану, і морські льодовики,
які складаються з внутрішніх частин – морських
щитів з крижаними
потоками, налягаючи на кам'яне ложе, занурене значно нижче за рівень моря, і периферичних
частин – плавучих шельфових льодовиків. |
 Ланди
- плоска низовина на південному
заході Франції. Розташована вздовж Біскайської затоки, між річками Жиронда (притока Гаронни) на Північ і Адур на Південь. Складена
товщами алювіальних пісків; на глибині 20–100 см залягає пласт водонепроникного
залізистого пісковику (ортштейн), який сприяє застою поверхневих вод. Заболочуванню сприяє також відділяюча Ланди від моря смуга шириною 7–8 км високих
(до 80–100 м) піщаних дюн. |
 Лак-Тіо
- магматичне родовище титанових
руд, найбільше в світі. Знаходиться в Канаді, провінції
Квебек. Головне рудне тіло пл. 1 квадр. км і потужністю 90 м залягає в анортозитовому масиві. Запаси – 125 млн. т TiO?.
|
 Лакколіт
- форма залягання інтрузивних тіл (частіше напівглибинних, або гіпабіссальних, рідше глибинних, або абіссальних). Можна розглядати
як невдалий вулкан, оскільки магма не змогла вирватися назовні і лише підвела верхній
пласт осадових порід, застигнувши під ним у вигляді
купола або півкулі, часто грибоутворюючих контурів.
|
 Голодний степ
(Південний Голодний степ) – рівнина в західних передгір'ях Тянь-Шаня, на межі з
пісками пустелі Кизилкум (Узбекистан). На Північному Заході обмежена Сирдар’єю, до якої обривається
уступом висотою 6-20 м.
Площа близько 10 тис. кв. км. Складена лісовидними суглинками і супісками, на
півдні їх змінюватимуть відкладення тимчасових потоків, які знесені з
навколишніх гір. Знижується з Півдня на Захід з 385 до 230 м. Виділяються 3 ступені
– тераси Сирдар’ї. |
 Білки – гірські хребти й вершини в Сибіру, які піднімаються вище границі лісу й покриті снігом протягом усього або більшої частини року. Наприклад, Катунські Білки на Алтаї, Агульські Білки на Східних Саянах. |
 Бедленд – важкопрохідний і непридатний для освоєння рельєф, який густо й складно розчленований системою ярів і вибоїн. У перекладі з англійського означає «погана земля». Бедленди розвинені в пустельних і напівпустельних областях, на глинистих породах. Утворюються в результаті розмиву майже позбавленої захисного рослинного покриву поверхні глин густою мережею лінійних тимчасових струмків і струмочків у періоди випадання дощів.
Ландшафти |
Просмотров: 1009 |
Добавил: LiLy |
Дата: 04.10.2009
|
|
 «Баранячі лоби» – округлі, скелясті бугри й пагорби висотою від декількох метрів до десятків метрів і довжиною до декількох сотень метрів або виступи схилів височин, оброблені льодовиком, що рухається. Звичайно схил їх, повернений назустріч руху льодовика, пологий, гладко відшліфований і відполірований,вкритий подряпинами, нанесеними уламками гірських порід. Протилежний схил більше крутий і нерівний, зі слідами відламування окремих фрагментів і брил порід. Свою назву одержали за подібність із головами баранів. Скупчення дрібних «баранячих лобів» називають іноді «кучерявенькими скелями». «Баранячі лоби» й «кучерявенькі скелі» широко поширені в районах сучасного й древнього заледеніння, утворених міцними гірськими породами, такими, як граніти, базальти на Скандинавському й Кольськім пів-осторовах, у Канаді, в областях гірського заледеніння. |
 Балтійський щит – вихід древнього складчастого фундаменту Східно-Європейської платформи в районі Республіки Карелія, Мурманської, частково Ленінградської обл. Росії, а також на території Фінляндії й Швеції. Складається метаморфічними й інтрузивними породами архею й протерозою. Переважають гнейси, кристалічні сланці й граніти з абсолютним віком 3500-1600 млн. років. Гірські породи зім'яті в складні складки й розбиті численними розривами.
Ландшафти |
Просмотров: 1134 |
Добавил: LiLy |
Дата: 04.10.2009
|
|
 Я́блоновий хребет в Забайкальї (Читинськая обл., частково Бурятія) – простягається з південного-заходу на північний схід на 650 км, утворюючи частину вододілу між ріками Північно-Льодовитого й Тихого океанів. Утворений гранітами, кристалічними сланцями, піщаниками. Поліметалеві руди, кам'яне вугілля, золото; джерела мінеральних вод із цілющими властивостями. Висота до 1678 м. М'який низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами й пологими схилами. По схилах модринова, рідше ялиново-пихтова тайга або соснові бори. Вище 1200-1400 м гірничо-тундрова рослинність і кам'янисті розсипи.
Ландшафти |
Просмотров: 1695 |
Добавил: LiLy |
Дата: 30.09.2009
|
|
 Австралійська алмазна провінція – локалізована на Північно-Австралійському щиті в межах протерозойських складчастих структур, що охоплює архейський кратон Кімберлі з південного заходу і зі сходу. Утворює 2 рудні райони – Західний і Східний Кімберлі. У районі Західного Кімберлі виявлено більше 100 тіл (трубки, штоки, сілли і дайки) лейцитових й оливинових лампроітів. У районі Східного Кімберлі (Аргайл), що поєднує як лампроітові, так і кімберлітові тіла, перебуває головне промислове родовище алмазів Австралії - лампроітова трубка АК-1. |
 Авачинська сопка (Авача) - діючий вулкан на південному сході Камчатки, висота 2741 м. Складний андезитовими й базальтовими лавами, туфами, шлаками; останнє виверження було в 1945 р. У верховій частині вулкана (разом з вулканом Козельський) розташовано 10 льодовиків на площі 10,2 кв.км. На схилах вулкана - ліс із кам'яної берези, кедровий стланик. Вулканологічна станція. |
 Ваді – арабська назва сухих або з тимчасовими водотоками долин і русел у пустелях Північної Африки. Звичайно мають круті, стрімчасті борти, плоске днище з розгалуженою сіткою русел і поділяючих їх піщано-галькових гряд. Стік по цих формах здійснюється тільки під час випадання атмосферних опадів і може носити катастрофічний характер, особливо якщо верхів'я ваді розташовані в горах. У сухі сезони вітер видуває з ваді мілкозем і пісок й обробляє стрімкі борти сухих долин, створюючи часом вигадливі форми у вигляді веж, стовпів, фігур, що нагадують казкових тварин і чудовиськ. |
|