 Туранська
низовина (Туранська
рівнина) - в Середній Азії і Південному Казахстані, між Копетдагом і передгір'ями
Паропаміза на півдні, Каспійським морем на заході, Мугоджарамі Тургайським
плато і Казахським мілкосопочником на півночі,
горами Тянь-Шаню і Паміро-Алаю на сході (Казахстан, Туркменія, Узбекистан).
Відповідає Туранській плиті, епіпалеозойский
складчастий фундамент якої перекритий мезозойськими і кайнозойськими осадовими відкладеннями. Великі родовища нафти,
природного газу, золото, сірки. Чергування акумулятивних низовин і плато
(Устюрт, Красноводське і ін.). Характерні
западини, днища деяких лежать нижче за рівень океану (Карагіє, 132 м). Серед
рівнин підносяться острівні гори, до яких
приурочені макс. висоти регіону (Тамдитау, 922 м). Більша частина низовини зайнята
пустелями, в тому числі піщаними (Каракуми, Кизилкум і ін.), для яких властивий
еоловий рельєф (бархани, дюни, горбисті піски і ін.). Виділяється Чинк – уступ,
що обмежує з Південним плато Устюрт. З
північного сходу на південний захід простежується
Узбой – сухе русло стародавньої річки. Клімат різко континентальний, пустинний, на Півдні
з рисами
субтропічного. Переважають ландшафти пустель помірного пояса з полинно-солянковою, псаммофітною і ефемеровою рослинністю. На Півночі
зустрічаються кам'янисті і глинисті пустелі, місцями солончаки і такири. На Півдні і Сході природа зазнала сильну зміну
в результаті зрошуваного землеробства. Репетекський заповідник.
Джерело: |
