|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 576
Показано матеріалів: 273-288 | Сторінки: « 1 2 ... 16 17 18 19 20 ... 35 36 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Материк (континент) – великий масив земної кори, велика частина якого виступає над рівнем Світового океану у вигляді суші, а периферична частина занурена під рівень океану. Земна кора материків характеризується присутністю "гранітного" шару й середньою потужністю 35-45 км. У сучасну геологічну епоху на Землі є 6 континентів: Євразія (53,4 млн. км²), Африка (30,3 млн. км²), Північна Америка (24,25 млн. км²), Південна Америка (18,28 млн. км²), Австралія (7,7 млн. км²) і Антарктида (близько 14 млн. км²). |
 Масштаб карти – ступінь зменшення об'єктів на карті щодо їхніх розмірів на земній поверхні. Постійний тільки на планах місцевості, на картах змінюється від точки до точки по різних напрямках - усе залежить від властивостей картографічної проекції. |
 Мантія – геосфера Землі, розташована між земною корою і ядром. Становить 83 % об'єму й 67 % маси Землі. Верхня границя проходить від декількох кілометрів під океанами й 70 км під континентами по поверхні Мохоровичича; нижня - на глибині 2900 км. Мантія підрозділяється на верхню, що прослідковується до глибини 900 км, і нижню. Іноді виділяють середню мантію, тоді поширення верхньої обмежують глибиною в 400 км. |
 Мангри – вічнозелені листяні ліси, поширені в припливно-відпливній смузі морських узбережжь у тропічних і екваторіальних широтах, а також у зонах з помірним кліматом, там, де цьому сприяють теплі течії. Вони займають смугу між найнижчим рівнем води під час відливу й найвищим під час припливу. Специфіка екологічних умов (рухливість субстрату, засолення, періодичне затоплення) викликала необхідність пристосування рослин до життя в екстремальних умовах. |
 Магнітне поле Землі ́(магнітосфера) – охоплює всі оболонки Землі й навколопланетний простір. Конфігурація магнітосфери визначається взаємодією із сонячним вітром - потоком заряджених часток космічного походження. З денної сторони вона вкорочена й простирається на 8-14 радіусів Землі, з нічної - витягнута, утворюючи так званий магнітний хвіст планети довжиною в кілька сот радіусів Землі. Поле обумовлене дією постійних джерел, розташованих усередині Землі, які зазнають повільні (вікові) зміни (варіації), і змінних джерел, що знаходяться у верхніх шарах атмосфери. Відповідно розрізняють основне, або головне (~99 %), і змінне (~1 %) магнітні поля. |
 Магматичні гірські породи – утворюються при застиганні й кристалізації гарячого силікатного розплаву земної кори (магми). Залежно від глибини застигання розрізняють ефузивні й інтрузивні породи. Ефузивні (вулканічні, або ті, що вилилися) породи (базальти, андезити й інші) утворюються при виливі магми у вигляді лави при вулканічних виверженнях. Інтрузивні породи (граніти, сієніти, дуніти й інші) формуються при повільному застигані магми в товщі земної кори серед інших гірських порід. |
 Магма – розплавлена маса складного складу, що формується в глибинних зонах Землі. У процесі входження у вищележачі товщі порід, при остиганні й затвердінні в земній корі й на поверхні Землі з ній утворюються магматичні гірські породи. У магмі присутній складний комплекс хімічних сполук, силікатів і деяких окислів, що містять у розчиненому стані летучі компоненти - вуглекислоту, воду, фтор, хлор і інші. |
 Магматизм – процес утворення магми, її подальшого розвитку, переміщення, взаємодії із твердими гірськими породами й застигання; наслідок прояву глибинної активності Землі; тісно пов'язаний з її еволюцією, тепловою історією, тектонічним розвитком. |
 Лісові ресурси – вид поновлюваних природних ресурсів. Включають стовбурні запаси лісу (джерело деревини), різноманітну побічну продукцію - технічну (живицю, пробку й інше), мисливську, промислову, харчову (гриби, ягоди, горіхи), лікарські рослини. Крім того, ліси відіграють винятково важливу екологічну роль: виконують біосферні функції (водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі й інші), очищають повітря й воду, послабляючи техногенні впливи, поглинають вуглекислий газ. Ліси підтримують біологічну різноманітність (місцеперебування рослин і тварин, видові й генетичні ресурси) |
 Льодова пустеля (арктична пустеля) – переважаючий ландшафт самої північної (арктичної) природної зони суші. Характерний в основному для прибережних ділянок. Сніги й льоди покривають ці території цілий рік. Площі льодовиків дуже великі - до декількох десятків тисяч квадратних кілометрів. Іноді вони покривають більш 80 % островів Північно-Льодовитого океану (наприклад, на Землі Франца-Йосипа). |
 Лід – тверда фаза води, мономінеральна гірська порода. На початку 20 століття було відкрите явище поліморфізму льоду (здатність льоду до різної кристалічної будови, що спричиняє істотну зміну всіх його фізичних властивостей). У природі можливі 10 кристалічних модифікацій льоду й одна аморфна форма, а те, із чим ми зустрічаємося на поверхні Землі, лише одна з різновидів льоду, названа лід-I. |
Латифундії – великі поміщицькі маєтки, на яких заснована система землеволодіння у ряді країн. Існують із давніх часів. У період феодалізму були основною формою ведення сільського господарства. В 17-18 століттях різновидом латифундій були рабовласницькі плантації в Америці. Великі поміщицькі господарства були в Пруссії й Росії. В 20 столітті зберігаються в Португалії, Іспанії, Індії, Туреччині, ПАР, більшості держав Латинської Америки й інші. У ряді країн (Італія, Індія, Іран, Мексика, Болівія, Перу й інші) проводяться аграрні реформи, що підривають основи латифундій. |
 Легка промисловість – сукупність галузей промисловості, що постачають населення товарами широкого вжитку: тканинами, одягом, взуттям та іншим. Основні галузі: текстильна (бавовняна, вовняна, лляна, шовкова, трикотажна, джутова), швейна, взуттєва, хутряна, ювелірна, виробництво іграшок і інші. Різноманітність продукції легкої промисловості продовжує збільшуватися. Легка промисловість пов'язана із сільським господарством, особливо на стадії первинної обробки сировини, а також з хімічною промисловістю, що поставляє штучні й синтетичні волокна, синтетичний каучук, барвники та інше. |
 Ландшафтна карта – карта розміщення й структури природних і антропогенно змінених територіальних (і субаквальних) геосистем. Розрізняють загальнонаукові, оцінні й прогнозні карти. Основний зміст загальнонаукових ландшафтних карт становить показ видів і стану ландшафтів різного рангу (від фацій і урочищ до типів і ландшафтних районів). |
 Ландшафтоведення – наука, що вивчає ландшафти як структурні частини географічної оболонки Землі; галузь фізичної географії. Займається питаннями походження, структури й динаміки ландшафтів (природних комплексів), законами їх розвитку, розміщення й перетворення в результаті господарської діяльності. Об'єктами вивчення є ландшафти різних ієрархічних рівнів - від місцевостей, урочищ і фацій (ландшафти нижчого рівня) до зон, секторів, областей і провінцій. |
 Ландшафт – географічне, фундаментальне поняття комплексної фізичної географії. Географічний ландшафт відокремлюється на ділянці земної поверхні, що має однакову геологічну будову, єдиний генезис, певну комбінацію форм мезорельєфу, де в межах щодо однорідних геолого-геоморфологічних умов формується один клімат, який диференціюється на ряд місцевих кліматів і мікрокліматів, один режим зволоження, однотипна комбінація рослинного, ґрунтового покриву й тваринного світу. |
|