 Ландшафт – географічне, фундаментальне поняття комплексної фізичної географії. Географічний ландшафт відокремлюється на ділянці земної поверхні, що має однакову геологічну будову, єдиний генезис, певну комбінацію форм мезорельєфу, де в межах щодо однорідних геолого-геоморфологічних умов формується один клімат, який диференціюється на ряд місцевих кліматів і мікрокліматів, один режим зволоження, однотипна комбінація рослинного, ґрунтового покриву й тваринного світу. Географічний ландшафт - геосистема регіональної розмірності, що складається із взаємозалежних генетично й функціонально локальних природних територіальних комплексів (фацій, подурочищ, урочищ). Ієрархічна будова ландшафту - одне з найважливіших його властивостей.
У поняття географічного ландшафту із часу його введення в науковий вжиток (початок 19 століття, Німеччина) і дотепер вкладається різний зміст. ДСТ передбачено вживання цього терміну тільки як загального поняття. У цьому випадку він синонім природного територіального комплексу, природної геосистеми, пейзажу. Географічний ландшафт може розглядатися як узагальнене поняття типу місцевості (території) також у широкому розумінні. Наприклад, ландшафт степу, гірський ландшафт, горбкувато-моренний і т.д. Структурно-генетична класифікація ландшафтів дозволила впорядкувати й систематизувати вся різноманітність ландшафтів Землі. Виділяють клас ландшафтів (рівнинні й гірські), тип ландшафтів (зональна специфіка), рід ландшафтів (геолого-геоморфологічна специфіка), вид ландшафтів (структура урочищ). Глибока зміна природних ландшафтів привела до формування якісно іншого об'єкта ландшафтоведення - антропогенного або природно-антропогенного ландшафту.
Джерело: | 
