 Магматизм – процес утворення магми, її подальшого розвитку, переміщення, взаємодії із твердими гірськими породами й застигання; наслідок прояву глибинної активності Землі; тісно пов'язаний з її еволюцією, тепловою історією, тектонічним розвитком. За О. А. Богатиковим, зі зміною геодинаміки Землі змінюється тип магматизму, який залежно від змін головних подій геологічної історії й його відношення до тієї або іншої структури земної кори підрозділяється на геосинклінальний, платформний, океанічний і магматизм областей активізації. За глибиною прояву розрізняють магматизм абісальний, гіпабісальний, субвулканічний і поверхневий (вулканізм); за складом - океанічний і континентальний. Згідно з уявленнями теорії літосферних плит, магматизм найбільше інтенсивно проявляється в зонах їх розсування в рифтових структурах і в місцях висхідних теплових потоків – так званих гарячих точках. Найбільш потужними проявами магматизму і його найбільшою речовинною різноманітністю характеризуються активні континентальні окраїни й острівні дуги, де океанічна кора шляхом магматичних процесів перетвориться в континентальну. У сучасну геологічну епоху магматизм розвинений у межах Тихоокеанського вулканічного кільця, серединно-океанічних хребтів, рифтових зон Африки й Середземномор'я. Із проявами магматизму зв'язане формування багатьох корисних копалин.
Джерело: | 
