 Дощ – рідкі опади, що випадають із хмар у вигляді крапель діаметром 0,5 мм і більше. Варто відрізняти дощ від мряки, що має менші розміри крапель. У позатропічних широтах дощі частіше утворюються при таненні крижаних кристалів, що випадають із хмар (на таких кристалах у хмарах конденсується й намерзає водяна пара). У тропіках дощі нерідко випадають і з теплих, чисто водних хмар, у яких немає крижаних кристалів, – там ріст дощових крапель відбувається в основному за рахунок злиття (коагуляції) дрібних крапель у більші.
Розрізняють обложні й зливові дощі. Обложні дощі випадають тільки у позатропічних широтах, із хмар на атмосферних фронтах або поблизу центру циклона в період від декількох годин до доби. Для них характерна помірна й досить рівномірна за часом інтенсивність, однак у сумі обложні дощі приносять значну частку опадів у помірних широтах. Зливові дощі випадають із купчасто-дощових хмар, що формуються як на холодних фронтах, так і поза ними (в останньому випадку вони називаються внутріньомасовими). Спостерігаються на всіх широтах Землі, крім приполярних областей. У тропіках всі дощі зливові, що випадають або із внутрішньомасових купчсто-дощових хмар, або при проходженні тропічних циклонів. Для зливових дощів типове швидке наростання інтенсивності на початку й швидке припинення наприкінці, висока загальна інтенсивність, відносно невелика тривалість. Нерідко зливові дощі супроводжуються грозами. Сильні й/або тривалі дощі можуть стати причиною стихійних лих (повені, зсуви, селі, сніжні лавини й інші). Тривала відсутність дощів, навпаки, викликає посуху, може сприяти лісовим пожежам, фотохімічному смогу й іншим несприятливим явищам.
Джерело: | 
