 Екваторіальний пояс – розташований по обидві сторони від екватора, від 5–8° пн. ш. до 4–11° пд.ш., обмежений субекваторіальними поясами. Переривчастий, розпадається на ряд ізольованих областей, які відносяться до материків (Африка і Південна Америка) і скупченням островів в океані (Малайський архіпелаг, Шрі-Ланка й інші). Рівний теплий і вологий клімат обумовлений більшим припливом сонячної енергії, її рівномірним надходженням протягом року й пануванням екваторіальної повітряної маси. Радіаційний баланс на суші 70–80 (до 90) ккал/див² у рік. Майже відсутні сезонні зміни погоди, среднемісячні температури на низинах 24–28 °C; річна амплітуда температур найменша на Землі (2–3 °C). В екваторіальному поясі розташовується зона сходження (конвергенції) тропічних повітряних потоків (пасатів). Тут вони піднімаються у верхні шари тропосфери, при цьому конденсується велика кількість вологи й випадають рясні опади (1500-3000 мм у рік, на навітряних схилах гір до 17 тис. мм), звичайно у вигляді післяполудневих зливових дощів. Постійно висока (під пологом лісів до 100 %) відносна вологість повітря й надлишкове зволоження.
Для океанів характерний ще більш високий радіаційний баланс (до 120 ккал/див² у рік), слабкі вітри й штилі. Поверхневі води мають солоність трохи нижче середньої (близько 34‰) і багаті планктонами. Досить густа гідромережа, ріки повноводні, з малими коливаннями витрати води. Винятково висока активність всіх природних процесів, особливо руйнування гірських порід, у результаті чого формуються потужні кори вивітрювання. На них утворяться кислі червоно-жовті фералітні (латеритні) ґрунти, бідні гумусом (2-3 %). Рослинний опад швидко розкладається. При зведенні лісу й оранці ґрунт дуже незабаром втрачає родючість.
Характерні вологі екваторіальні вічнозелені ліси (гілея, сельва). Для морських й океанічних узбереж типові мангри. Багатий і своєрідний тваринний світ. Деякі мешканці вологих екваторіальних вічнозелених лісів живуть тільки на деревах: лінивці, ревуни, капуцини, деревні дикобрази, єноти, комахоїди (Центральна і Південна Америка); мавпи-колобуси, мавпи, лемури (Африка); деревні кенгуру, кускуси, опосуми (Австралія); тонкотели, лангури (Азія). З деревами зв'язані життя й багатьох хижаків сімейства котячих. Багато хто з них, наприклад димчастий леопард, спускаються на землю вкрай рідко. Живуть і годуються на поверхні землі горили, кістеухі свині, дрібні антилопи (Африка), тапіри (Америка й Азія). Із птахів для всіх материків звичайні папуги, в Африці й Азії водяться птахи-носороги, в Америці тукани. У верхніх частинах крон живуть хижі птахи.
Природа екваторіального поясу піддалася сильній зміні внаслідок різноманітної діяльності людини. По-хижацькому вирубуються ліси, винищуються багато видів тварин і рослин. На значних площах лісу зведені й замінені плантаціями.
Джерело: | 
