|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 144
Показано матеріалів: 33-48 | Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 8 9 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Рона
- річка в Західній Європі (Швейцарія і Франція). Довжина 812 км,
пл. бас. 98 тис. квадр. км. Бере початок в Альпах, протікає через Женевське озеро. В низовинах тече по Ронській низовині. В гирлі ділиться на два
рукави і утворює обширну заболочену дельту.
Впадає в Ліонську затоку Середземного моря. Основні притоки:
Сона (справа), Ізер, Дюранс (зліва). Сер.
витрата води в гирлі 1700 куб. м/с. |
 Ріу-Негру
- річка в Південній Америці (в основному в Бразилії), найбільша
ліва притока Амазонки. Довжина 2250 км, пл.
бас. 691 тис. квадр. км. Під назвою Гуайнія бере початок
у вологих лісах на Сході Колумбії. Протікає по
Амазонській низовині, приймаючи численні притоки, утворює широке русло (до 50 км) з численними
протоками і островами. Велика ліва притока –
Ріу-Бранку. |
 Ріу-Гранді
- річка в Південній Америці (Бразилія), ліва складова річки Парани. Довжина 1360 км, пл. бас. 170 тис. квадр.
км. Бере початок в горах Серра-да-Мантікейра поблизу Атлантичного побережжя.
Тече по бразильському плоскогір'ю, багато
порогів і водопадів. Середня витрата води 2
тис. квадр. м/с. |
 Ріо-Гранде (Ріо-Браво-дель-Норте) - річка на південному заході Північної Америки (США,
від міста Ель-Пасо – по межі з Мексикою). Довжина 3060 км, пл. бас. 870 тис. квадр.
км. Бере початок в Скелястих горах на висоті
3700 м, протікає по посушливих плато, місцями у вузьких каньйонах, впадає в
Мексиканську затоку. Основні притоки: Пекос (зліва) і Кончос, Саладо (справа). |
 Рейн
- річка в Західній Європі, в основному в Швейцарії, Німеччині і Нідерландах, а також в Ліхтенштейні,
Австрії, Франції. Довжина 1320 км, пл. бас. 224 тис. квадр. км. Бере початок в швейцарських Альпах, протікає через
Боденське озеро, перетинає відроги юри і Шварцвальду, далі тече по Верхньорейнській низовині. В середній течії прорізає Сланцеві гори. |
 Ред-Рівер
- річка на півдні США. Довжина 2080 км, пл. бас. 241 тис. квадр. км.
Бере початок на плато Льяно-Естакадо, в середній і
нижній течії перетинає Примексиканську низовину. В низовинах розділяється на рукави, один з яких (Атчафалая)
впадає в Мексиканську затоку, а інший (Олд-Рівер) – в Міссісіпі. Основні притоки: Уїчито, Уашито (зліва).
Сер. витрата води 880 куб. м/с. |
 Тура
- річка на Уралі і в Західному Сибірі (Свердловська і Тюменська
обл.), ліва притока Тоболу (басейн Обі). Довжина
1030 км, пл. бас. 80, 4 тис. квадр. Км. Бере початок
на східному схилі Середнього Уралу, протікає по західносибірській рівнині. Основні
притоки – Тагіл, Ніца, Пишма (справа). Сер.
витрата води в нижній течії 181 куб. м/с. Живлення
змішане з переважанням снігового. |
 Тугела - річка в
Південній Африці (ЮАР). Довжина 350 км, пл. бас. більше 28 тис. квадр. Км. Витік розташований
в Драконових горах на висоті 3050 м. У верхній
течії водопад Тугела, найвищий в Африці, є
каскадом з 5 водопадів,
загальна висота
948 м (висота падіння найбільшого з них 411 м). Далі річка
протікає через ущелину Тугела, приймає безліч приток. |
 Торренс – не витікаюче солоне озеро на півдні
Австралії. Пл. 5,9 тис. квадр. км, довжина 240 км, ширина 65 км, максимальна глибина 8 м. Характерні
сильні сезонні зміни розмірів. Улоговина тектонічного походження. Влітку майже
пересихає, дно покривається кіркою солі. Після рясних дощів заповнюється водою. |
 Топ-озеро - озеро на півночі Карелії. Розташовано на висоті 110 м над рівнем моря. Пл. 986 квадр. км,
з островами (144)
– 1050 квадр. км. Об'єм – 14,9 квадр. км. Найбільша довжина
– 75,3 км, ширина – 30,3 км, максимальна глибина –
56 м, середня глибина
– 15 м. Озеро – одна з ланок р. Ковди. З 1966
р. стало частиною Кумського водосховища.
Улоговина льодовиково-тектонічного походження. |
 Тонлесап
(Сап) - озеро в Камбоджі,
найбільше на півострові Індокитай. Характерні різкі сезонні коливання рівня. Пл. від
2,7 тис. квадр. км зимою до 10,4 тис. квадр. км літом, ширина
від 35 до 105 км, глибина від 0,9–3 до 9–14 м. Береги низькі, заболочені. Основні
притоки – Сангке, Сіна, Поусат. Витікає р.
Тонлесап (Сап), що сполучає озеро з р. Меконг. |
 Токантінс
- річка на сході Південної Америки (Бразилія). Довжина 2850 км, пл. бас. 770 тис. квадр. км. Утворюється злиттям річок
Алмас і Мараньян, які беруть початок на Бразильському
плоскогір'ї. Тече в гористій місцевості; численні пороги і водопади.
Вийшовши на Амазонську низовину, течія стає спокійною, русло розширяється, з'являється багато рукавів і дрібних островів. |
 Тобол - річка в Казахстані і Росії (Курганна і Тюменська
обл.), ліва притока Іртиша. Довжина 1591 км,
пл. бас. 426 тис. квадр. км. Бере початок на східних відрогах Південного Уралу. У верхів'ях гірська
річка. Середня і нижня течія в межах західносибірської
рівнини в широкій долині із звивистим руслом. Основні
притоки: Уй, Ісеть, Туру, Тавда (зліва); Убаган (справа). Середня витрата води 805 куб.
м/с. |
 Тихий
океан (Великий океан) -
найбільший океан на Землі. Обмежений
материками Євразією і Австралією на заході; Північною і Південною Америкою на
сході; лінією, що проходить між півостровами Чукотським
і Сьюард на півночі; на півдні зливається з
водами Південного океану, умовна межа між ними
– рухома зона південної
субтропічної конвергенції, проходячи дещо на
південь від 40° півд. ш. Загальна пл. океану
150,2 млн. квадр. км, є безліч околичних морів
сумарної пл. 31,1 млн. квадр. км; найбільші: Філіппінське, Коралове,
Південно-Китайське, Тасманове, Фіджі, Берингове, Охотське, Японське. Назву
океану дав в 1520 р. Ф. Магеллан, який перетнув його при тихій погоді за
3 міс. і 20 днів. |
 Тітікака
- озеро в Центральних
Андах, на межі Перу і Болівії. Розташовано на висоті 3812 м над рівнем моря. Найбільше високогірне
озеро на Землі. Пл. 8300 квадр. км, найбільша шир. 80 км,
сер. глибина 140–180 м, макс. – 280 м. Улоговина
тектонічного походження. Береги порізані, місцями круті, густо зарослі
чагарником. Більше 40 островів, деякі з них густо заселені. Найбільший о. Тітікака. |
 Тірренське
море - напівзамкнене море, частина
Середземного моря, між Апеннінським півостровом і островами Корсика, Сардинія,
Сицилія. Пл. 214 тис. квадр. км, найбільша глибина 3830 м. Температура води від 13 °С зимою до 25 °С літом. Солоність підвищена –
37,7–38%. Приливи півдобові, до 0,5 м. Вода
відрізняється найбільшою для Середземного моря прозорістю. |
|