|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 3 Гостей: 3 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 144
Показано матеріалів: 113-128 | Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Сайма
(Велика Сайма) - система
озер у Фінляндії. Крім озер (близько 120), в неї
входить безліч річок і проток. Загальна пл. близько 4,4 тис. км квадр. Найбільша глибина 58
м. Займає пониження, що
виорали стародавнім льодовиком. Береги сильно
порізані, часто скелясті, багато островів. Стік
по р. Вуоксе в Ладозьке озеро. Льодостав з
грудня по травень. |
Саргасове
море - в західній частині Атлантичного океану.
Єдине в світі, не має твердих берегів, а обмежене течіями: із Західного Гольфстрім, на Північне
Північно-Атлантичне, на Східне Канарське, на Південне Північне
Пасатне. Пл. 6–7 млн. км квадр. (міняється від положення
течій). Море знамените великими скупченнями на його поверхні плавучих
водоростей роду саргаса (звідси назва). |
|
Сан-Франсиску - річка на сході Південної Америки (Бразилія). Довжина
2910 км, пл. бас. 631 тис. км квадр. Бере початок
і протікає по Бразильському плоскогір'ю, в нижній течії проривається через
береговий уступ до Атлантичного океану, утворюючи пороги і водопади. Середня витрата води 2900 м куб./с. Характерні бурхливі літні паводки, коливання рівня
води досягають 10 м. |
|
Сарикамиш
-озеро в Середній Азії (Туркменія і Узбекистан), в 200 км від Аральського моря.
Розташовано в Сарикамишській западині
тектонічного походження, в стародавньому руслі
Амударьї. Сучасне існування пов'язано з відведенням в западину
колектор-дренажних вод із зрошуваних земель
лівобережжя Амударьї, яке почалося в 1960-е
рр. До 1985 р. |
|
Саратовське водосховище - на Волзі
(Саратовська і Самарська обл.). Утворено дамбою
однойменної ГЕС. Заповнено в 1967–68 рр. Підпір рівня води біля дамби 15 м.
Пл. 1831 км квадр., об'єм 12,9 км куб., у тому числі корисний 1,8 км куб.
Довжина 357 км, найбільша ширина 25 км. |
Салуін (Салуен) - річка
в Південно-Східній Азії (в Китаї і Мянмі), частково служить межею між Мянмою і Таїландом. Довжина близько 3200
км, пл. бас. близько 325 тис. км квадр. Бере початок з
льодовиків хребта Тангла в центр. частині нагір'я Тибету,
на висоті близько 5000 м. Перетинає південно-східні відроги Тибету
і Гімалаїв в глибоких (до 3000 м) і вузьких ущелинах, утворюючи пороги і водопади. У межі з Таїландом
виходить на приморську рівнину і двома рукавами впадає в Андаманське море.
|
Сава
- річка на півдні Центральної Європи (Словенія, Хорватія, Боснія і
Сербія), права притока Дунаю. Довжина 940 км,
пл. бас. 95, 7 тис. км квадр. Бере початок в
Юлійських Альпах. До Загреба тече в горах, у
вузькій долині, має порожисте русло і швидку течію. Нижче виходить на
Средньодунайську рівнину і тече по її південному краю в широкій долині. |
 Укаялі - річка в Південній Америці (Перу), права притока Амазонки. Утворюється злиттям річок Апурімак і Урубамба, що беруть початок в Західній Кордельєрі Анд. Довжина 1950 км, пл. бас. 375 тис. км квадр. |
Убсу-Нур ( Убса ) – не витікаюче солоне озеро на північному заході Монголії, незначна частина в Росії (Республіка Тива). Розташовано на висоті 753 м над рівнем моря, на Пів. Котловини Великих Озер. |
Убагни - річка в Центральній Африці, найбільша права притока річки Конго. Протікає по межах Демократичної Республіки Конго з Центрально-Африканською Республікою і Республікою Конго. Утворюється в результаті злиття річок |
|
Уда - річка в Забайкаллі (Бурятія), права притока Селенги. Довжина 467 км, пл. бас. 34, 8 тис. км квадр. Бере початок на Вітимському плоскогір'ї. Тече по між гірській улоговині. Основні притоки: Вона, Курба (справа); Худун (зліва). Середня витрата води 68,8 м куб/с. Повінь в квітні – червні, високі літні паводки. Льодостав з листопаду по квітень. У верхній течії промерзає. В бас. річки понад 1000 озер. Охота на хутрового звіра і дичину. Лісосплав. Використовується для зрошування. В гирлі р. Улан-Уде.
|
Урал (до 1775 р. – Яїк) - річка на Південному Уралі і в Прикаспійській низовині (Росія і Казахстан). Довжина 2428 км, пл. бас. 237 тис. км квадр. Бере початок на схилі хребта Уралтау, впадає в Каспійське море у р. Гурьева. На верхній ділянці (до р. Орська) тече глибокий обр. у вузькій долині. |
 Таймир – найпівнічніший півострів Азії, знаходиться між Єнісейською затокою Карського моря і Хатангською затокою моря Лаптєвих. Його північна точка – мис Челюскін, на півдні обмежений уступом Среднесибірського плоскогір'я. площа біля 400 тис. кв. км, довжина біля 1000 км, ширина більше 500 км. Берегова смуга сильно порізана.Клімат суворий, арктичний, повсюдно розвинена вічна мерзлота. На півночі арктична і мохово-лишайникова тундра, на крайньому півдні – лісотундра, в горах – арктична пустеля. На побережжі, в гирлі Енісейського затоки, містечко Діксон. |
 Флорида - півострів на південному сході Північної Америки і однойменний штат США. Площа біля 115 тис. кв. км. Відокремлений від о. Куба і Багамських островів Флоридськім протокою, омивається водами Атлантичного океану і Мексиканської затоки. В протоці – ланцюг коралових островів протяжністю біля 300 км. Уздовж них прокладена найдовша в світі надводна автомагістраль з 42 мостами, що сполучає півострів Флориду з військово-морською базою США Кі-Уест. |
 Юкатан - півострів в Центральній Америці, між Карибським морем і Мексиканською затокою, територія Мексики, а також Беліза і Гватемали. Випинається в море на 700 км, ширина до 300 км. Площа приблизно 180 тис. кв. км. Північний і зазхідний береги низькі, з безліччю лагун, мілинами і піщаними пляжами; східний обривистий, з рядом великих бухт, облямовані кораловими рифами. Складний неогеновими кораловими вапняками. Переважають рівнини з невеликими горбами висотою до 250 м. В південно-східній частині гори Майя з висотами до 1122 м. Широко поширені карстові форми (воронки, провали). |
Гижигинська губа – внутрішня частина затоки Шеліхова на північному сході Охотського моря, в яку впадає річка Гижіга. Довжина 148 км, ширина між мисами Острівний на материку і Тайгонос на однойменному півострові близько 260 км, глибина до 88 м. Більшу частину року покрита льодом. Приливи неправильні добові, до 9,6 м. |
|