|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 4 Гостей: 4 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В категории материалов: 144
Показано матеріалів: 17-32 | Сторінки: « 1 2 3 4 ... 8 9 » |
Сортировать по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Ангара (в нижній течії Верхній Тунгус) - річка в Східному Сибірі (Обл. Іркутська і Красноярський
край), права, найбагатоводніша притока Єнісей. Витікає з
озера Байкал, тече
на Півночі, потім на Заході, впадає в Єнісей вище р. Єнісейська. Довжина 1779
км, пл. бас. 1040 тис. квадр. км (без бас. озера
Байкал – 468 тис. квадр. км). Долина має ряд
звужень (так званих труб). |
 Анабар (у верхів'ях Велика Куонамка) - річка на
півночі Східного Сибіру (Якутія). Довжина 939 км, пл. бас. 100 тис. квадр. км.
Бере початок на Анабарському плато, протікає
по Північно-Сибірській низовині і впадає в Анабарську затоку моря Лаптєвих,
утворюючи естуарій. Гол. притоки:
справа – Мала Куонамка, Уджа; зліва – Суолама.
Сер. витрата води близько 610 куб. м/с. |
 Амур - річка на Дальньому
Сході; на значному протязі служить межею між
Росією і Китаєм. Довжина від злиття утворюючих його Шилки і Аргуні – 2824 км,
від витоку Аргуні – 4444 км. Впадає в
татарську протоку між Охотським і Японським морями. За гирло прийнятий створ
мисів Озерпах і Пронге (в 48 км нижче р. Миколаївська). Пл. водозбору – 1856
тис. квадр. км. |
 Амундсена море - околичне море тихоокеанського сектора Південного
океану, біля берегів Землі Мері Берд (Західна
Антарктида), між 100 і 123° захід. д. Пл. 98 тис. квадр. км; розташовано в основному
в межах материкової мілини, глибиною до 585 м.
Середня температура води нижче 0 °С, солоність близько 33,5%. |
 Амудар’я (Аму-дар'я, Окс, Балх, Джейхун, Аму, Акдар’я, Інженер-Узяк) - річка, найбільша в
Середній Азії. Служить межою Афганістану з Таджикистаном, Узбекистаном і Туркменією. В
середній течії – в Туркменії, в нижньому – межа
Туркменії з узбекистаном, нижня течія і дельта
– в Узбекистані. Утворюється злиттям річок П’яндж
і Вахш. |
 Амазонка (Парана-Танга, Парана-Гуасу, на мові
індійців – Біла, Велика) - найбільша по водоносності і площі
басейну річка не
тільки в Південній Америці, але і на земній кулі. Довжина від витоку р. Мараньон 6400 км, від витоку Укаялі понад 7000 км; пл. водозбору 7180 тис.
квадр. км. Переважно бас. Амазонки належить Бразилії; Південно-Західні і Західні
р-ни – Перу, Еквадору і Колумбії. |
 Алдан - річка в Росії (Якутія), найбільша права притока
Лени. Довжина 2273 км, пл. бас. 729 тис. квадр. км. Бере початок на північному схилі Станового хребта, протікає по Алданському нагір'ю, вздовж південного
підніжжя Верхоянського хр. Русло з
порогами, перекочуваннями, рукавами. |
 Алаколь (Алакуль) - озеро в східній частині
Балхаш-Алакольської улоговини (Казахстан). Розташовано
на висоті 340 м над рівнем моря. Пл. близько 2650 квадр. км, об'єм води 58,6 куб. км. Довжина 104 км, найбільша шир. 52 км, глибина до
54 м. Берегова лінія порізана: багато півостровів, кіс, заток. Впадають річки Емель, Хатинсу, Жаманти і Урджар. |
 Алазея - річка на північному сході Якутії. Довжина
1590 км, пл. бас. 64, 7 тис. квадр. км. Утворюється від злиття річок Кадилчан і Нелькан. Бере початок на Алазейському плоскогір'ї, протікає по Колимській низовині
і впадає в східносибірське море. Русло сильне звивисте, в нижній течії з рукавами. |
 Азовське море - дрібне внутрішнє
море Атлантичного океану, сполучається з Чорним морем через Керченську протоку.
Пл. 39 тис. квадр. км, сер. глиб. 7 м, найбільша глиб.
13 м. Північні і південні береги горбисті, західні і східні – переважно низовинні. Багато піщаних
кіс: Бердянська, Арабатська Стрілка і ін. Великі затоки: Таганрогська, Темрюкська,
Сиваш. |
 Адріатичне море - напівзамкнене море, частина
Середземного моря між Апеннінським і Балканським півостровами. З'єднується з Іонічним морем протокою Отранто. Вдається в сушу на
796 км, шир. від 93 до 222 км, найбільша глибина 1230 м. Пл.
144 тис. квадр. км. З 3 сторін замикається високими горами: Апеннінськими на Південному
Заході, Альпами на Заході, Дінарським нагір'ям
на Західному Сході. |
 Австрало-Азіатське Середземне море - загальна
назва смуги острівних і околичних морів в західній тропічній і екваторіальній частинах Тихого океану, що протягнулася
між Азією і Австралією. Загальна пл. близько 8
млн. квадр. км. |
 Струмок
- невеликий постійний або
тимчасовий водний потік, формований сніговими або дощовими водами, а також
підземними водами, що виходять на земну поверхню, у вигляді джерел.
Чіткої межі між струмком і малою річкою немає. Звичайно струмки характеризуються
звивистим руслом, вузькою заплавою, слабко вираженою
долиною. Частіше всього довжина струмка 3–5 км. |
 Руфіджі
- річка в Східній Африці (Танзанія). Утворюється злиттям річок Лувегу і Кіломберо, що починаються в горах до Сходу від озера Ньяса. Довжина з
р. Лувегу 1400 км, пл. бас. 178 тис. квадр. км. До водопаду
Шугурі – гірська річка,
нижче – рівнинна. |
 Рудольф (Туркана) - безвитікаюче солоновате озеро в Східній Африці
(Кенія). Розташовано на висоті 375 м над рівнем моря. Пл. 6,4 тис. квадр. км, довжина 248 км, ширина 16–32 км. Озеро
переважно мілководне, найбільша глибина 73 м.
Улоговина тектонічного походження. Береги на Заході і Півночі низькі, піщані,
на Сході і Півдні – скелясті. |
 Море Роса - околичне море тихоокеанського сектора
Південного океану, біля берегів Земель
Вікторії і Мері Берд (Західна Антарктида), між мисами Адер і Колбек (170° східн.
д. – 158° західн. д.). Площа 439 тис. квадр. км,
глибина до 2972 м. Південна частина моря
покрита найбільшим шельфовим льодовиком Роса, разом з ним площа моря досягає 960 тис. квадр. км. |
|