|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 689-704 | Сторінки: « 1 2 ... 42 43 44 45 46 ... 49 50 » |
 Лайн (Центральні Полінезійські Споради) - група
коралових островів (атолів) в екваторіальній частині
Тихого океану (Полінезія). Входить до складу держави Кирібаті. Відкриті мореплавцями різних країн в 1777–1825 рр. Узагальнююча
сучасна назва Лайн (від англійського Line – «екватор») пов'язана з розташуванням
островів по обидві сторони екватора, приблизно від 7° півн. ш. до 10° півд. ш. |
 Ладозьке
озеро (Нево, Ладога) - озеро
на північному заході Російської рівнини (Карелія і Ленінградська обл.). Розташовано на висоті 5 м над рівнем моря Найбільше прісноводне
озеро в Європі. Площа з
островами 18,1 тис. квадр. км. Об'єм води 908 куб.
км. Найбільша довжина 219 км, середня ширина близько 83 км, максимальна глибина
230 м, середня – 51 м. |
 Лабрадорська
течія - холоднf течія Атлантичного
океану, направлена на південь вздовж берегів Північної Америки. Виходить з моря Баффіна
до Великої Ньюфаундлендської банки, де зустрічається з
Гольфстрімом і занурюється на проміжні глибини. Швидкість 0,3–0,6 м/с. |
 Лабрадор
- півострів на північному сході Північної Америки (Канада). Омивається водами Атлантичного
океану, затоки Святого Лаврентія, Гудзонової затоки
і Гудзонової протоки. На Північ і Захід береги низькі, на Сході високі, фіордові,
на Південь прямолінійні. Площа більше 1,6 млн.
квадр. км; поверхня горбиста, із слідами недавнього заледеніння, є
східною частиною Лаврентійської піднесеності. |
 Лабрадор
- море Атлантичного
океану, розташоване між півостровом Лабрадор, островами Баффінова Земля
і Гренландія. Широко відкрито в бік океану і по
своїх рисах більш схоже на велику затоку.Площа 841 тис. квадр. км, найбільша глибина 4316 м. Teмпература води
взимку до – 1°C, влітку до 5–6°С. Солоність до
34,9%. Приливи півдобові, від 1,8 до 4 м. Взимку
2/3 моря покрито льодом. Головні порти: Івігтут (Гренландія),
Холтон-Харбор (Канада). |
 Саяно- Шушинське водосховище - в Сибірі, на річці Єнісей (Красноярський край, Хакасія, Тува). Утворено дамбою однойменної ГЕС (висота 220 м). Заповнено в 1978–95 рр. Пл. 633 км квадр., об'єм 29,1 км куб., в тому числі корисний 14,7 км куб. Довжина 290 км, найбільша ширина 9 км. Здійснює сезонне регулювання стоку; коливання рівня до 42 м. ГЕС виробляє в середньому 23, 55 млрд. кВт·год. електроенергії. |
 Сахара - пустеля в Африці, найбільша в світі. Пл. близько 8 млн. км квадр. Довжина із Заходу на Схід 5700 км, ширина близько 2000 км. Повністю або частково на тер. держав: Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет, Мавританія, Малі, Нігер, Чад, Судан, а також Західна Сахара. Рівнини складені осадовими породами різного віку. На нагір'ях виходять стародавні кристалічні породи фундаменту, перекриті частково вулканічними покривами. Родовища нафти і природного газу, в горах – залізні і мідні руди, золото, рідкісні метали, вольфрам, уран. |
 Саутгемптон - великий острів в горлі Гудзонової затоки, біля берегів Північної Америки. Пл. 44 тис. км квадр., велика частина – рівнинна поверхня до висоти 532 м. Арктична тундра. Національні резервати: Харрі-Гіббонс, Іст-Бей, нас. пункт – Корал-Харбор. |
 Сахалінська затока - в Охотському морі, між побережжям Азії (на північ від гирла Амура) і північним краєм острова Сахалін. Широко відкритий із Півночі, до Півдня звужується і переходить в Амурський лиман. Через протоку Невельську з'єднується з Татарською протокою і Японським морем. |
 Саскуеханна - річка на сході Північної Америки (США). Довжина близько 990 км, пл. бас. 72, 5 тис. км квадр. Бере початок з озера Отсіго в горах Кетськілл, перетинає Аппалачі і плато Підмонт, де утворює пороги і впадає в Чесапікську затоку Атлантичного океану. Основні притоки: Шеманг, Західна Саськуеханна, Джуніата (справа). |
Свердрупа острови - група островів на півночі Канадського Арктичного архіпелагу. Загальна пл. близько 75 тис. км квадр. Включає великі острова: Аксель-Хейберг (40,9 тис. км квадр.), Еллеф-Рінгнес (10,8 тис. км квадр.), Амунд-Рінгнес (6,1 тис. км квадр.). На о. Аксель-Хейберг – високі гори (до 2560 м), дві великі льодовикові шапки і більш дрібні льодовики сумарної пл. 12,5 тис. км квадр., береги порізані фіордами. |
Саяни - гірська система в Південному Сибірі. Тягнеться на 850 км із Заходу на Схід – від долини р. Великої Абакан до озера Хубсугул і на 500 км з Півночі на Південь – приблизно від околиць р. Красноярська до широтних відрізків річок Верхній Єнісей (Улуг-Хем) – Малий Єнісей (Ка-Хем) і притоки Єнісей р. Хемчик. Складається з гірських систем Західного Саяна і Східного Саяна, розташованого в оточенні ряду улоговин: Мінусинської, Тувинської, Тоджінської, Тункинської.
|
Сахалін - острів біля східного узбережжя Азії. Омивається Охотським і Японським морями. Від материка відділяється протоками Татарським, Невельським і Амурським лиманом. Довжина 948 км, переважаюча ширина 100–125 км, пл. 76,4 тис. кв. км. Береги порізані слабо, великі затоки: Сахалін на Півночі, Терпіння в середній частині і Аніва на Півдні. Різко виступають в морі півострови: Шмідта, Терпіння, Крільонський і Тоніно-Анівський. Вздовж берега пнулися Західно-Сахалінські (висота до 1330 м, р. Онор) і Східно-Сахалінські гори (вища точка о-ва – р. Лопатіна, 1609 м). Між ними лежать Тимь-Поронайський і Сусунайський поділи. Північна частина зайнята Північно-Сахалінською рівниною. Острів багатий корисними копалинами: нафта, природний газ, вугілля, золото і ін. |
Свердруп (Sverdrup) Отто Нейман (1854–1930) - норвезький мореплавець, дослідник Арктики, національний герой Норвегії. Разом з Ф. Нансеном в 1888–1889 рр. вперше перетнув на нартах і лижах Південну Гренландію. В експедиції Нансена (1893–96) був капітаном корабля «Фрам». Разом з Нансеном став першовідкривачем глибоководного Арктичного басейну. |
Сахель - географічна область в Північній Африці, на південь від Сахари. Перехідна зона від напівпустель до типових саван. Тягнеться смугою шириною 300–400 км від Мавританії і Сенегалу на Захід через Малі, Буркіна-Фасо, Нігер і Чад до північних р-нів Судану. Межа Сахеля мінлива в просторі. В сухі роки зсовується по всьому фронту до Півдня, у вологі – до Півночі. Злаково–кущова напівпустеля змінюється (приблизно на широті 15° пів. ш.) спустошеною саваною. |
Ушаков Георгій Олексійович (1901–1963) - географ і мандрівник, дослідник Арктики. Пройшов сувору школу в уссурійській експедиції В. К. Арсеньєва (1916). В 1926–29 рр. заснував і очолив перше селище чукчів, ескімосів і росіян на о. Врангеля, провів топографічну зйомку острова, склав його першу повну карту. Разом з геологом Н. Н. Урванцевим і двома співробітниками вперше обстежував в 1930–1932 рр. Північну Землю. На собачих упряжках, лижах і пішки, подолавши більше 5000 км бездоріжжя, оглянув береги чотирьох крупних островів, вивчив їх рельєф і геологічну будову; виконав зйомку архіпелагу на пл. близько 37 тис. км квадр. |
|