|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 673-688 | Сторінки: « 1 2 ... 41 42 43 44 45 ... 49 50 » |
 Льодяна пустеля (арктична пустеля) - переважаючий ландшафт най північнішої
(арктичної) природної зони суші. Характерній в основному для прибережних ділянок. Сніги і льоди покривають ці території круглий рік. Площі льодовиків дуже великі – до
декількох десятків тисяч квадратних кілометрів.
Іноді сморід покривають більше 80 %
острові Північного Льодовитого океану (наприклад, на Землі Франца-Йосипа). |
 Льодовик
- маса льоду переважно атмосферного походження, що випробовує вязкопластичну течію під дією сили важкості
і що прийняла форму потоку, системи потоків, купола (щита) або плавучої плити. Розрізняють
наземні льодовики, які налягають на кам'яне ложе, розташоване вище за рівень океану, і морські льодовики,
які складаються з внутрішніх частин – морських
щитів з крижаними
потоками, налягаючи на кам'яне ложе, занурене значно нижче за рівень моря, і периферичних
частин – плавучих шельфових льодовиків. |
 Латинська
Америка - загальне найменування країн в південній частині Північної Америки (на південь від річки Ріо-Браво-дель-Норте) і у всій Південній Америці.
Вся ця територія раніше була заселена індіанськими племенами, але в 15–16 ст. вона була завойована і колонізована Іспанією
і Португалією, що утворила тут ряд колоніальних
держав. В результаті війни за незалежність іспанських
колоній в Америці в 1810–26 роках і відділення Бразилії від Португалії в 1822 р.
більшість країн Латинської Америки знайшла самостійність. |
 Лаптєвих
море - околичне море Північного
Льодовитого океану, біля берегів Росії, між півостровом Таймир і островами Північної
Землі на заході і Новосибірськими на сході. Сполучається
з Карським морем через протоку Вількицьку і протоки в архіпелазі Північна Земля, з Східносибірським
морем протоками Дмитра Лаптєва, Етерікан і Санникова. Пл. 662 тис. квадр. км, переважає
глибина до 50 м, найбільша глибина 3385 м. |
 Лаптєва
Дмитра протока - в Північному
Льодовитому океані, між островом Великий Ляховський і материком (мис Святий Ніс).
Сполучає море Лаптєвих і Східносибірське. Довжина
115 км, ширина 50–61 км, глибина 11–16 м. Більшу частину
року покритий льодом. |
 Лаптєв Харитон Прокопович (1700–1763/64) - російський
мореплавець, капітан 1-го рангу (1753), один з першовідкривачів Арктики, учасник
Великої Північної експедиції. На посаді начальника ленсько-хатангського
загону разом з геодезистом Никифором Чекіним і штурманом З. И. Челюскіним в 1733–42 рр. провів першу інструментальну зйомку більше 3,5 тис. км
побережжя Північної Азії між Оленою і Єнісей, у
тому числі обох берегів Хатангської затоки (близько 500 км). |
Лаптєв Дмитро Якович (1701–1767) - російський
мореплавець, віце-адмірал (1762), дослідник Арктики, учасник Великої Північної
експедиції. В 1736 р. відправлений керівником ленсько-камчатського загону
замість померлого Петра Ласиніуса і врятував що залишилися в живих дев'ятеро чоловік. В серпні 1739 р. Лаптєв
проник в Східносибірське море протокою, відкритою
в 1638 р. землепрохідцями И. Ребровим і Е. Бузою, але
отримав його ім'я. |
Ла-Плата
- затока Атлантичного океану
біля південно-східного побережжя Південної Америки,
естуарій річок Парана і Уругвай. Довжина 320 км, ширина до 220 км, глибина 10–20 м. Приливи неправильні півдобові, до 1 м. На побережжі великі міста: Буенос-Айрес, Ла-Плата (Аргентина), Монтевідео (Уругвай). Першим його
відвідав в 1516 р. іспанський мореплавець Х. Д. Соліс.
|
 Лаперуза
протока - між островами Сахалін
і Хоккайдо. Сполучає Японське і Охотське моря.
Довжина 94 км, якнайменша ширина 43 км, глибина
27–118 м. Взимку покрита льодом. На японському
березі – порт Вакканай. По протоці проходить основний
шлях з Владивостоку
до північних портів Росії. |
 Ланди
- плоска низовина на південному
заході Франції. Розташована вздовж Біскайської затоки, між річками Жиронда (притока Гаронни) на Північ і Адур на Південь. Складена
товщами алювіальних пісків; на глибині 20–100 см залягає пласт водонепроникного
залізистого пісковику (ортштейн), який сприяє застою поверхневих вод. Заболочуванню сприяє також відділяюча Ланди від моря смуга шириною 7–8 км високих
(до 80–100 м) піщаних дюн. |
 Лак-Тіо
- магматичне родовище титанових
руд, найбільше в світі. Знаходиться в Канаді, провінції
Квебек. Головне рудне тіло пл. 1 квадр. км і потужністю 90 м залягає в анортозитовому масиві. Запаси – 125 млн. т TiO?.
|
 Лангсдорф Григорій Іванович (Георг Генріх)
(1774–1852) - російський натураліст, етнограф, дипломат, кругосвітній
мандрівник, дослідник Південної Америки; за походженням німець. Академік
Петербурзької АН (1812). На шлюпі «Надія» під командуванням І. Ф. Крузенштерна
в 1803–06 рр. вчинив плавання навкруги
мису Сурма в Петропавловськ-Камчатський,
звідти до Японії і Північно-Західної Америки; в 1807 р. з Охотська через Сибір приїхав до Санкт-Петербурга. |
 Ла-Манш (Англійський канал) - протока між Західною
Європою і островом Великобританія. Разом з протокою Па-де-Кале сполучає Північне море з
Атлантичним океаном. Довжина близько 578 км, ширина на захід 250 км, на схід 32
км, якнайменша глибина на фарватері 23,5 м, найбільша
172 м. Багато мілин, особливо біля східної частини.
В протоці стійка східна течія з швидкістю до
0,8 м/с. |
Лаклан
- річка на південному сході Австралії, права притока Маррамбіджі (басейн Муррея). Довжина близько
1500 км. Пл. бас. 85 тис. квадр. км. Бере
початок на західних схилах Великого Вододільного
хребта, в нижній течії протікає по рівнині через декілька озер. Середня витрата
води 42 куб. м/с. |
 Лакколіт
- форма залягання інтрузивних тіл (частіше напівглибинних, або гіпабіссальних, рідше глибинних, або абіссальних). Можна розглядати
як невдалий вулкан, оскільки магма не змогла вирватися назовні і лише підвела верхній
пласт осадових порід, застигнувши під ним у вигляді
купола або півкулі, часто грибоутворюючих контурів.
|
 Лаккадівське
море - околичне море Індійського
океану, між південним заходом півострова Індостан і островами Шрі-Ланка, Лаккадівськими,
Мальдівськими; останні відділяють його від Аравійського
моря. Південна крапка моря – атол Адда. Омиває береги Індії, Шрі-Ланка, Мальдіви.
Пл. 786 тис. квадр. км, середня глибина 1929 м, найбільша – 4131 м. |
|