|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 353-368 | Сторінки: « 1 2 ... 21 22 23 24 25 ... 49 50 » |
 Алаїд - діючий вулкан; утворює острів Атласова в Охотському морі, на захід від
острова Парамушир. Гол. Пік (2339 м) – вища
точка курильських островів. Правильної форми конус складний андезитобазальтами. На вершині кратер діаметром 1300 м, біля підстави
понад 30 побічних конусів. Відомі виверження 1790, 1793, 1854, 1860, 1894,
1933–34, 1972, 1981 років. |
 Алазея - річка на північному сході Якутії. Довжина
1590 км, пл. бас. 64, 7 тис. квадр. км. Утворюється від злиття річок Кадилчан і Нелькан. Бере початок на Алазейському плоскогір'ї, протікає по Колимській низовині
і впадає в східносибірське море. Русло сильне звивисте, в нижній течії з рукавами. |
 Аксель-Хейберг - острів на півночі Канадського Арктичного
архіпелагу, лежить на захід від острова Елсмір і відокремлений від нього протоками
Нансен і Юріка. Пл. 34,4 тис. квадр. км. Поверхня гориста, в середній і
південній частинах острова гори підіймаються
до висоти відповідно 2560 і 2100 м і майже суцільно покриті льодовиками. |
 Аконкагуа - вершина в Андах Південної Америки, в Аргентині, поблизу межі з Чилі. Вершина Західної
півкулі (6960 м). Складена андезитами, покрита вічними снігами. По схилах
спускаються 7 льодовиків довжиною до 6 км. |
 Аккермановське
родовище - входить до
Орсько-Халіловської групи родовищ природно-легованого залізняку (Росія). Запаси
руди 283 млн. т. Пластоутворюючі руди нижнього сидеритового горизонту в сер. містять 27,1 % заліза, 0,29 % нікелю,
1,43 % хрому. Гідрогематит-гідрогетитові руди верхнього горизонту – 32,0 % заліза,
0,4 % нікелю і 1 % хрому. |
 Акбайтал
- найвищий (4655 м) з доступних для
автомобільного повідомлення перевал на Памірі, на трасі Ош – Хорог
(Таджикистан). Використовується вододільна перемичка між хребтами
Сарикольський і Музкол, по якій проходила стародавня караванна стежка – одна з гілок Великого
шовкового шляху. |
 Азорські острови - архіпелаг з 9 гористих вулканічних островів (найбільший – о.
Сан-Мігел) і декілька рифів в центральній частині
Атлантичного океану, на захід від Піренейського півострова; територія
Португалії. О-ва стали відомі португальцям в 1431 р. і одержали
свою назву («о-ви яструбів») за безліч яструбів, що мешкали там. |
 Азовське море - дрібне внутрішнє
море Атлантичного океану, сполучається з Чорним морем через Керченську протоку.
Пл. 39 тис. квадр. км, сер. глиб. 7 м, найбільша глиб.
13 м. Північні і південні береги горбисті, західні і східні – переважно низовинні. Багато піщаних
кіс: Бердянська, Арабатська Стрілка і ін. Великі затоки: Таганрогська, Темрюкська,
Сиваш. |
 Азово-Кубанська низовина - в Західному Передкавказзі.
На Заході межує з
Нижньодонською низовиною і Кумо-Маничською западиною, на Півдні – з передгір'ями Великого Кавказу, на Сході – із Ставропольською піднесеністю.
Протяжність (із Заходу на Схід) – до 300 км.
Заповнена четвертними, неогеновими і палеогеновими породами, на поверхні лісовидні суглинки. |
 Азія - одна з шести частин світу, найбільша за площею (близько 43,4 млн. квадр.
км). Знаходиться біля Східної півкулі, разом з
Європою утворює материк Євразію. Межу
між Азією і Європою умовно проводять по східним підніжжям (або гребеням) Уралу,
долинам річок Емба (або Урал), Кума, Манич (іноді по гол. вододілу Великого Кавказу),
Каспійському, Азовському, Чорному і Мармуровому морям, протокам Босфор і
Дарданелли. |
 Адріатичне море - напівзамкнене море, частина
Середземного моря між Апеннінським і Балканським півостровами. З'єднується з Іонічним морем протокою Отранто. Вдається в сушу на
796 км, шир. від 93 до 222 км, найбільша глибина 1230 м. Пл.
144 тис. квадр. км. З 3 сторін замикається високими горами: Апеннінськими на Південному
Заході, Альпами на Заході, Дінарським нагір'ям
на Західному Сході. |
 Аденська затока - в південно-західній частині
Аравійського моря, між півостровами Аравійським і Сомалі. Сполучається з
Червоним морем через Баб-ель-Мандебську протоку. Пл. 259 тис. квадр. км, довжина
близько 900 км, ширина до 300 км, глибина до 4525 м. Температура води влітку близько
25 °С, взимку близько 29 °С, солоність відповідно
35–36%. |
 Ага-Джарі - нафтове родовище, входить в басейн Персидської
затоки (Іран). Відкрито в 1937 р.,
розробляється з 1944 р. По запасах велике.
Приурочене до брахиантиклінальної складки довжиною до 55 км. Поклад пов'язаний з
карбонатними породами крейдяного і кайнозойського віку. Тип покладу – масивна. |
 Австрало-Азіатське Середземне море - загальна
назва смуги острівних і околичних морів в західній тропічній і екваторіальній частинах Тихого океану, що протягнулася
між Азією і Австралією. Загальна пл. близько 8
млн. квадр. км. |
 Австралія
і Океанія - одна з частин
світу, разом з Європою, Азією, Африкою,
Америкою, Антарктидою. Включає материк Австралію і острови Океанії. |
 Австралія
- якнайменший з материків, розташований в Південній півкулі; одна з шести
частин світу (звичайно її об'єднують з Океанією).
Назва Австралія виникла ще в античного часу. Вже тоді серед географів існувало
переконання в наявності в Південній півкулі Terra Australis Incognita –
невідомої південної землі.
В процесі пошуків гіпотетичного материка була відкрита
тер. сучасної Австралії, Нова Голландія, що спочатку одержала
назву. |
|