Неділя, 02.02.2025, 20:06

Географічний портал

Меню сайта
Категорії каталогу
Світовий океан [144]
Моря [16]
Озера [19]
Річки [28]
Водосховища [10]
Водопади [1]
Затоки [63]
Протоки [16]
Западини [6]
Ландшафти [46]
Материки [23]
Острови [75]
Півострови [16]
Пустелі [14]
Гори та вершини світу [88]
Рівнини [10]
Вулкани [14]
Печери [5]
Низовини [3]
Ліси та парки [4]
Родовища [108]
Хребти [2]
Заповідники [15]
Рослинництво [18]
Сільське господарство [8]
Географи [29]
Країни світу [13]
Столиці країн світу [0]
Міста світу [6]
Форма входа

Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 4001

Каталог статей

Головна » Статті » Географічні назви » Материки[ Додати статтю ]

Азія

Азія, одна з шести частин світуАзія - одна з шести частин світу, найбільша за площею (близько 43,4 млн. квадр. км). Знаходиться біля Східної півкулі, разом з Європою утворює материк Євразію. Межу між Азією і Європою умовно проводять по східним підніжжям (або гребеням) Уралу, долинам річок Емба (або Урал), Кума, Манич (іноді по гол. вододілу Великого Кавказу), Каспійському, Азовському, Чорному і Мармуровому морям, протокам Босфор і Дарданелли. З Африкою Азія сполучена суецьким перешийком, від Північної Америки відокремлена Беринговою протокою. Омивається Північним Льодовитим (на Заході), Тихим (на Сході), Індійським (на Півдні) океанами і їх околичними морями. Крайні материкові крапки: на Заході – мис Челюскін, 77°43 західн. шир., на Півдні – мис Піай, 1°16 західн. шир., на Заході – мис Баба, 26°10 східн. д., на Сході – мис Дежнева, 169°40 західн. д. Пл. островів, що відносяться до Азії, перевищує 2 млн. квадр. км; найбільші з них: Північна Земля, Новосибірські, Врангеля, Курильські, Сахалін, Японські, Тайвань, Філіппіни, Малайський архіпелаг, Шрі-Ланка, Кіпр.
Назва Азія (древньогрецькою Асія) згадується в «Іліаді» Гомера (приблизно 8 ст. до н. е.) і введене в науковий оборот древньогрецькими філософами Фалесом, Анаксимандром і Гекатєєм (6 ст. до н. е.). Спочатку воно відносилося до східного побережжя Егейського моря і має, швидше за все, індоєвропейське походження.
Основою Азії служать декілька великих докембрійських платформ, що не піддавалися складчастості з кінця протерозойської ери: Сибірська на Заході, китайсько-корейська і південно-китайська на Сході, Індійська і платформа Аравійського півострова на Півдні і Південному Заході материка. Всі вони є стародавніми ядрами материка. Між платформами розміщуються складчасті пояси, що утворилися з палеозойської (каледонської і герцинської), мезозойської і кайнозойської геосинкліналей; вони з'єднали ці стародавні ядра в одне ціле.
В сучасну епоху, мабуть, відбувається підсовування Індійської платформи під складчасті споруди Гімалаїв, а також переміщення по поверхнях глибинних зон сколювання острівних дуг у бік Тихого океану. Це служить причиною великих порушень земної кори і викликає численні і сильні землетруси – перш за все в тихоокеанській частині материка.
Завдяки гігантським розмірам Азії її внутрішні р-ни віддалені від океанів на 2–2,5 тис. км. Сер. вис. поверхні 950 м, найбільша 8848 м (р. Джомолунгма, або Еверест, – вершина Землі). Разом з тим в Азії знаходяться якнайглибші западини, як зайняті озерами (озеро Байкал з глибиною до 1620 м, Мертве море з рівнем на 405 м нижче рівня моря), так і відкриті (Турфанська западина, що лежить на 154 м нижче рівня моря). Поблизу берегів Азії знаходяться глибокі западини Світового океану (напр., Куріло-Камчатська, Філіппінська) і гірлянди острівних дуг.
Гори і плоскогір'я займають близько 75 % тер. Гори утворюють два великі пояси, один з яких пнувся із Заходу на Схід через всю Азію від Передньоазіатських нагорів до хр. Індокитая і острові Малайського архіпелагу, а інший – з Південного Заходу на Західний Схід від Тянь-Шаню до гір Південної Сибіру і далі до Чукотки. Найвищі підняття (від 4000 до 7000 м і вище) – в Центр. Азії і по її межах. Осн. гірські системи: Гімалаї, Гіндукуш, Каракорум, Куньлунь, Тянь-Шань, Гиссаро-Алай, Великий Кавказ, Алтай, Саяни. Великі нагір'я: Середньосибірське, Передньоазіатське; плоскогір'я: Середньосибірське, Аравійського п-ова, Деканське. Найбільші низовинні рівнини: Західносибірська, Туранська, Велика Китайська, Індо-Гангська, Месопотамська; високі рівнини (розташовані в Центр. Азії): Кашгарська, Джунгарська, Гобійська. На Камчатці, островах Східної Азії і Малайського архіпелагу багато діючих вулканів. Тут часті землетруси і трапляються цунамі.
Клімат дуже різноманітний: від арктичного на Заході до субекваторіального і екваторіального на Півдні. На більшій частині материка клімат континентальний, з сильним охолоджуванням в зимові місяці (біля Східного Сибіру у Оймякона і Верхоянська тем-ра опускається до –68 °С) і жарким літом. До Заходу від 40° С західн. ш. майже повсюдно утворюється сніжний покрив. На більшій частині Азії осідання випадають переважно в теплу пору року, біля Східного Середземномор'я – взимку. На Сході і Півдні клімат мусонний, тут різко чергують сухою і вологий сезони. Макс. кількість опадів – до 12 тис. мм в рік (абс. максимум на земній кулі) – випадає на Західному Сході Індії, в Черрапунджі. На рівнинах Західної, Середньої і Центр. Азії клімат переважно пустинний і напівпустинний; на високих нагірях Тибету, Паміру, Тянь-Шаню і ін. клімат холодних пустель. На арктичних о-вах і у високогір’ях багато льодовиків загальної пл. 138,9 тис. квадр. км. Значну тер. Північного і Східного Сибіру займає багаторічна мерзлота.
Річки належать бас. Північного Льодовитого, Тихого і Індійського океанів, значні області не мають стоку в океан. Осн. річки, несучі води в Північний Льодовитий океан: Обь з Іртишем, Єнісей з Ангарою, Лена; в Тихий океан: Амур, Хуанхе, Янцзи (найбагатоводніша і довга в Азії, 5800 км), Меконг; в Індійський океан: Салуїн, Іраваді, Брахмапутра, Ганг, Інд, Тігр, Евфрат. Не мають стоку в океан бас. Каспійського і Аральського морів (річки Амудар’я і Сирдар’я), велика частина Центр. Азії, внутрішні р-ни іранського нагір'я і аравійського п-ова і ін. В Азії багато озер; найбільші: Каспійське і Аральське морити, Байкал, Балхаш, Іссик-куль, Ван, Урмія, Кукунор, Поянху, Тайху, Тонлесап.
Природні зони мають субширотне простягання. Вздовж Північного Льодовитого океану тягнеться тундра, обрамлена з Півдня вузькою смугою лісотундри. Південніше знаходяться обширні простори тайги – переважно темнохвойні на Заході і світлохвойні на Сході. До Півдня тайга змінюється листяними лісами, лісостепами і степами. На аравійському п-ові, у внутрішніх р-нах Іранського нагір'я, в Середній і Центр. Азії поширені напівпустелі і пустелі. В субтропіках Західної Азії – середземноморська рослинність, в Східній Азії – мусонні змішані і широколистяні ліси. В тропіках Східної і Південної Азії – мусонні листопадні ліси і савани, на вологих навітряних схилах – вічнозелені ліси. В екваторіальних широтах, гол. чином в Індонезії, – заболочені ліси (гілеї). У верхніх поясах гір, в Північній Азії переважають гірська тайга і тундра (гольці), в Сер. і Центр. Азії – гірські степи і пустелі, в Південної Азії – гірські тропічні ліси.
У високих горах яскраво виражена висотна поясна. Частіше за все зустрічаються гірсько-тундрова і гірсько-тайгова рослинність, гірські темнохвойно-широколистяні ліси, гірські степи і пустелі, гірські субтропічні і тропічні ліси (вологі і сухі). У високогір'ї субтропіків і помірного пояса широко розвинені субальпійські і альпійські чагарники і луги.
Тваринний світ Азії представлений самою вираженою материковою фауною на Землі. Тут дуже мало ендеміків, і, навпаки, деякі види (напр., вовк і лисиця) зустрічаються у всій Азії. Розповсюдження тварин підлегле широтній зональній і висотній поясній. В тундрі мешкають сівба. олень, песець, горностай, ласка і ін., біля побережжя – тюлені, морж, білий ведмідь. Всі птахи тут перелітні. В лісовій зоні живуть лось, олені, косуля, кабарга, бурий ведмідь, росомаха, рись, соболь і ін., багато птахів і комах. Для степів, пустель і гірських пустель характерні антилопи, дикі козла і барани, барс, гепард, шакал і ін., численні гризуни. В екваторіальних і субекваторіальних лісах мешкають носороги, дикі бики, індійський слон, тапір, тигр і багато ін., в Індонезії зустрічаються орангутанги. Тут великий достаток птахів, що плазують і комах.
В літературі Азію нерідко ділять на великі частини: Північна Азія включає Сибір і крайній Західний Схід материка; Східна Азія – південні райони Д. Сходу, Камчатку, Курильські острови, Сахалін, Північно-Східний і Східний Китай, Корейський п-ів, японські о-ви; Центр. Азія – нагір'я Тибету, Джунгарію, Кашгарію, Внутрішню Монголію; Сер. Азія – Туранська низовина, Памір і Тянь-Шань; Південної Азії – Малайський архіпелаг, п-ови Індокитай і Індостан, Гімалаї і Індо-Гангську рівнину; Західна Азія – п-ів Мала Азія, Великий Кавказ, Вірменське і Іранське нагір'я, Льовант і Аравійський півострів.
Значну частину Північної Азії займає тер. Росії. В Азії знаходяться наступні країни: Азербайджан, Вірменія, Афганістан, Бангладеш, Бахрейн, Бруней, Бутан, Східний Тимор, В'єтнам, Грузія, Ізраїль, Індія, Індонезія, Йорданія, Ірак, Іран, Йемен, Казахстан, Камбоджа, Катар, Кіпр, Киргизія, Китай, КНДР, Респ. Корея, Кувейт, Лаос, Ліван, Малайзія, Мальдіви, Монголія, Мьянма, Непал, З'єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, Палестинські території, Саудівська Аравія, Сінгапур, Сирія, Таджикистан, Таїланд, Туркменія, Туреччина, Узбекистан, Філіппіни, Шрі-Ланка, Японія.


Джерело:
Категория: Материки | Добавил: Tanja-star (02.03.2010) | Автор:
Просмотров: 1930 | Комментарии: 0