|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 289-304 | Сторінки: « 1 2 ... 17 18 19 20 21 ... 49 50 » |
 Арарат
- вулканічний масив в Туреччині на межі з Вірменією, на правому березі річки Аракс. Складається з 2 конусів вимерлих
вулканів, що злилися підставами – Великого Арарату (5122 м, вища точка вірменського
нагір'я) і Малого Арарату (3896 м). Конуси розділені Сардар-Булагською
сідловиною, складені базальтами. Схили покриті лавовими потоками, що
спускаються в долину Араксу. |
 Аральське море - велике внутрішньоконтинентальне
не витікаюче солоне водоймище, розташоване в
Туранській низовині, на території Казахстану і Узбекистану. До 1960 р. режим
моря був відносно стабільний, пл. моря була рівна 66 тис. квадр. км, в ньому знаходилося 1064 куб. км води з сер. солоністю 10–11%. Рівновага
підтримувалася щорічною притокою 56 куб. км
вод річок Амудар’я і Сирдар’я. |
 Аракс (Арас, Араке, Ерез, Араз) - річка в Туреччині, Ірані, Вірменії і Азербайджані. На
значному протязі є прикордонною. Довжина 1072
км, пл. бас. 102 тис. квадр. км. Витоки розташовані на північних схилах Вірменського нагір'я
в Туреччині. В сер.
течії на Араратській рівнині долина розширяється, і річка
розбивається на рукави. |
 Арагуая - річка в
Південній Америці (Бразилія), ліва притока р.
Токантінс (басейн Амазонки). Довжина 2627 км, пл. бас. близько 370 квадр. км.
Протікає по Бразильському плоскогір'ю. В сер. течії, розгалужуючись на два рукави,
утворює один з найбільших річкових островів Бананал (довжина 320 км). Західний
рукав з порогами і водопадами,
східний – судноплавний для невеликих судів. |
 Аравійське море - напівзамкнене море в північній частині Індійського океану, між півостровами Аравійським
і Індостан. Межею на Півдні вважається лінія, що проходить
від мису Хафун (Сомалі) до атола Адду і далі на західний край Мальдівських і
Лаккадівських островів. Пл. 4832 тис. квадр. км, найбільша глибина 5803 м.
Середньорічна температура води від 24 до 28 °С. Солоність 35–36%. |
 Аравійський півострів - на південному заході Азії, вдається в Індійський
океан, морями і затоками якого омивається (затока Акаба, Червоне море, Аденська
затока, Аравійське море, Оманська затока, Персидська затока). Велику частину півострова займає
Саудівська Аравія. Йомен і Оман розташовуються на південному сході побережжя, а Кувейт, З'єднані Арабські Емірати і
Катар – на північному. |
 Арабатська стрілка - вузька коса на північно-східному побережжі Кримського півострова (Україна). Названа по стародавній
фортеці Арабат. Відділяє
затоку Сиваш від Азовського моря. Довжина 113 км, ширина від
270 м до 8 км, висота до 10 м. Складена пісками, які містять багато уламків раковин. З боку моря берегова
лінія рівна, з хорошим
пляжем. |
 Апшеронський півострів - на західному березі Каспійського
моря, крайній східний виступ Кавказу, в межах Азербайджану. Фактично що
занурюється під воду східного закінчення гірської
системи Великого Кавказу. Виступає в
морі на 60 км, макс. ширина до 30 км. Вирівняні піщані береги чергують з неглибокими бухтами. |
 Аппалачський
кам’яновугільний басейн - знаходиться на сході
США (штати Алабама, Кентуккі, Віргінія, Західна Віргінія, Огайо, Меріленд,
Пенсільванія). Протяжність (із Північного Сходу
на Південний Захід) більш ніж 1200 км, пл. продуктивної частини бас. 180 тис. квадр. км. В ньому виділяється близько 300 вугледобувних р-нів, 10 з
яких дають щорічно більше 10 млн. т вугілля.
Промислова розробка почалася в 1800 р. в штаті
Огайо. |
 Аппалачі - гори на сході Північної Америки, в США
і Канаді. Вершина – р. Мітчел (2037). Протяжність 2600 км. Північна і поденно-східна
сторони складені кристалічними породами, південно-західна – в основному осадовими (пісковики, доломіт, вапняки). Родовища
кам'яного вугілля, нафти і природного газу, залізняку, титана, азбесту. |
 Апо - вулкан на острові Мінданао. Вис. 2954 м (найвищий на Філіппінах).
Каньйони, водопади, термальні джерела. До висоти
400 м – тропічні ліси з численними орхідеями, вище – змішані ліси,
чагарники. Національний парк Маунт-Апо (площа близько 73 га,
заснований в 1936 р.). |
 Апенніни - гори на апеннінському півострові, в
Італії. Вперше цю назву для всієї гірської країни застосував древньогрецький
історик Полібій в 2 ст. до н.е. Протяжність Апеннін (із
Північного Заходу на Південний Схід) 1200 км. Вершина– р. Корно (2914 м). Межа з Альпами проходить по перевалу Кадібона, на траверзі р.
Савона на березі Генуезької затоки. |
 Апеннінський
півострів - в Південній
Європі. Тут розташовані основна частина Італії, Ватикан
і Сан-Марино. Пл. 149 тис. квадр. км. Виступає
в Середземне море на 1100 км, ширина 130–300 км. Омивається Лігурійським,
Тірренським, Іонічним і Адріатичним морями. В північній і середній частинах
берега порізані слабко, в південній частині – великі
півострови Калабрія, Салентина, Гаргано. |
 Апатит - мінерал, фосфат кальцію із змінним змістом фтору, хлору, гідроксиду,
вуглекислоти. Типовий мінерал магматичних порід. Апатитові і комплексні руди,
що містять апатит, разом з фосфоритами є
найголовнішими представниками фосфатної сировини, переважна
частина якого йде на виробництво фосфорних і
комбінованих добрив, а також для отримання фосфору і його з'єднань. |
 Анхель
(Чурун-Мерун) - водопад на річці
Чурун (басейн Оріноко), у Венесуелі. Найвищий в світі. Знаходиться
на Північному Заході Південної Америки, в 260 км від р. С’юдад-Болівар.
Скидається з плато Ауян-Тепуї (Гвіанське
плоскогір'я). |
 Анучін Дмитро Миколайович (1843–1923) - російський вчений-енциклопедист,
творець вітчизняної університетської географії, антропології, етнографії і
археології; в цих науках намітив головні контури приватних наукових напрямків, напр. в
географії – геоморфологію і лімнологію. |
|