|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 209-224 | Сторінки: « 1 2 ... 12 13 14 15 16 ... 49 50 » |
 Берингова
протока - між Азією і
Північною Америкою, сполучає Чукотське море
Північного Льодовитого океану з Беринговим
морем Тихого океану. Довжина 96 км, якнайменша
ширина 86 км, якнайменша
глибина 36 м. Посеред протоки між островами
Діоміда – державна межа між Росією і США і лінія
зміни дат. |
 Беринга острів - західний острів групи Командорських островів. Пл.
1,7 тис. квадр. км, південно-східна частина острова
гориста (до 751 м). Переважає тундрова рослинність, по долинах – луги і
чагарники берези. На побережжі лежбище
морських котиків, сивучей; зустрічається калан. |
 Беринг - найбільший гірський (дендритовий) льодовик Північної Америки. Бере початок
з крижаних
полів гір Чугач і Святого Іллі на Аляски (США). Довжина (від самого видаленого витоку)
203 км, пл. близько 5800 квадр. км. Виходить на приморську низовину до побережжя затоки Аляска, де утворює передгірну
лопать льоду довжиною
близько 80 км і шириною 43 км. |
 Березанське
газоконденсатне родовище - в Північнокавказькій нафтогазоносній провінції. Відкрито в 1956 р. Експлуатується з 1957 р. По запасах відноситься до середньої
категорії. Розташовано на південь від р.
Кропоткіна (Краснодарський край). |
 Бен-Невіс - найвища (1343 м) вершина на Британських островах,
в Шотландії, в західній частині Грампіанських
гір. Досить плоска, округла, часто оповита хмарами і туманом, покрита гірською луговою рослинністю і чагарниками, взимку –
снігом. Залишок стародавнього
гігантського вулкана. Складена гранітами, андезитами і сланцями. |
 Бенгальська течія - холодна течія біля західних
берегів Африки. Проходить в північному напрямку, між 15 і 35° півд. ш.; являє собою північну
гілку Антарктичної циркумполярної течії. Швидкість 0,3–0,6 м/с.
Температура води на поверхні влітку від 19 °С на Півдні до 26 °С на Півночі, взимку
відповідно від 15 до 22 °С. |
 Бенгальська затока - в північно-східній частині
Індійського океану, між півостровом Індостан і островом Шрі-Ланка на заході і
півостровом Індокитай і островами Андаманським і Никобарським на сході. На Півночі
широкий шельф утворений підводним продовженням дельти річок Ганг, Брахмапутра і
Мегхна. |
 Бельт Малий - західна з
проток, що сполучають Балтійське море з протокою Каттегат. Знаходиться
між о. Фюн і Ютландським півостровом. Довжина 125 км, ширина від 500 м до
41 км, глибина від 11,9 до 81 м. В суворі зими замерзає. Через
Бельт Малий побудовані з.-д. міст (на
магістралі Гамбург – Копенгаген – Стокгольм) і два автомобільні мости. |
 Бельт
Великий - одна з проток,
що сполучають Балтійське море з протокою Каттегат, між островами Лолланн і
Зеландія на сході і Лангеланн і Фюн на заході. Довжина 115 км, сер. ширина 36
км (якнайменша 11 км), глибина на фарватері від
11,3 до 71 м. В суворі зими замерзає. |
 Білуха - вершина Алтаю, в Катунському хребті. Складається з розділених сідловиною
двох вершин – Західної (4440 м) і Східної (4506 м). Складена гранітами, гнейсами і
метаморфічними сланцями. На схилах – витоки річок Катунь, Біла Берель,
що починаються з льодовиків. |
 Біломорсько-Балтійський канал - сполучає
Онезьке озеро з Білим морем (Карелія). Дл. 222
км, з них тільки
37 км – штучний шлях. В основному траса проходить по природних водоймищах. У складі каналу річки Виг і Повечанка,
озера – Вигозеро, Водлозеро, Вузьке, Маткозеро і ін. Входить в єдину
глибоководну систему європейської частини
Росії. |
 Біле
озеро - на заході Вологодської
області, у витоках річки
Шексни. З 1964 р. частина
Шекснінського (Череповецького) водосховища. Пл. 1284 квадр. км, шир. близько 30 км, найбільша довжина
понад 40 км, глибина до 6 м. Береги переважно
низькі, відкриті, піщані, подекуди заболочені.
Впадають річки Ковжа, Кема, Мегра і безліч малих
річок і струмків. |
 Біле море - внутрішнє море Північного Льодовитого океану біля
північних берегів Європи, між півостровами Кольським і Каніним. На Півночі
з'єднується з Баренцовим морем. Пл. 90 тис. квадр.
км, складається з трьох частин: широкої
Воронки глибиною до 80 м, протоки Горло шириною 45–60 км і глибиною
близько 50 м, основного басейну сер. глибина більше 100
м, максимальна – до 330 м. |
 Білогір’я - державний природний заповідник в лісостеповій
зоні Російської рівнини (Білгородська обл.). Організований в 1925 р.,
відновлений в 1979 р. на тер. навчально-дослідного лісгоспу Ленінградського державного
університету «Ліс на Ворсклі» (перша назва). Лісгосп знаходиться
на високому правому березі р. Ворскли – тер. колишнього «Замовленого гаю» графів Шереметєвих, що володіли
цими землями з
1705 р. |
 Біловезька пуща - національний парк на південному заході Білорусі і
в Польщі, в басейнах річок Буг і Нарев.
Організований в 1991 р. на базі тієї, що історично склалася заповідно тією, що
охороняється тер., де близький до заповідного режим був встановлений на початку 15 ст. Вперше
згадується в 983 р. (Іпатієвський літопис). |
 Беллінсгаузена
море - околичне море в
крайній південно-східній частині
тихоокеанського сектора Південного океану, біля берегів Землі Елсуорта (Західна Антарктида), між півостровами Антарктичним
і Терстоном. Пл. 487 тис. квадр. км, глибина до 4115 м. Великі острови: Петра I і Земля Олександра I. Температура води на Півночі близько
0 °С, на Півдні – нижче –1 °С. Солоність 33,5%. |
|