 Бенгальська затока - в північно-східній частині
Індійського океану, між півостровом Індостан і островом Шрі-Ланка на заході і
півостровом Індокитай і островами Андаманським і Никобарським на сході. На Півночі
широкий шельф утворений підводним продовженням дельти річок Ганг, Брахмапутра і
Мегхна. Пл. 2191 тис. квадр. км, сер. глибина 2586 м, найбільша 4519 м. Розташований в зоні впливу мусонних вітрів, тому течії носять
мусонний характер. Влітку перенесення вод в затоці вздовж
побережжя за годинниковою стрілкою (циклональний), взимку – проти годинникової стрілки (антициклональний). Швидкість течії 0,1–0,2 м/с, макс. до
0,3–0,4 м/с. В північній частині затоки на
поверхні води мають солоність менше 30% (найнижча у всьому Світовому океані), в
решті частини солоність до 34%. Температура
води влітку 27–28 °С, взимку 29 °С. Приливи
півдобові, до 10,7 м. Рибальство (макрель, акули, скумбрія, креветки). Ведеться видобуток нафти, важких і кольорових металів, срібла, коштовних
каменів. Основні порти: Мадрас (Індія), Читтагонг (Бангладеш), Ситуе (Мьянма).
Джерело: |
