Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 576 Показано матеріалів: 401-416 | Сторінки: « 1 2 ... 24 25 26 27 28 ... 35 36 » |
Оазиси антарктичні – не покриті льодом ділянки берегової зони Антарктиди площею від декількох десятків до декількох сотень квадратних кілометрів. Назва запропонована в 1938 р. учасником експедиції Дж. Рімілла А. Стефансоном (по аналогії з оазисами в пустелі). По фізико-географічних особливостях виділяються типові низькогірсько-горбисті і гірські антарктичні оазиси. В рельєфі присутні сліди покривного зледеніння. Активні процеси фізичного і хімічного вивітрювання (залізисто-марганцевистий «загар», пустинні «лаки») зафарблюють виходи корінних порід в червонувато-коричневий колір. Місцями багато озер. Середньорічна температура повітря на 1-2 °С (влітку на 5-6 °С) вища, ніж на навколишній території. Кам'яниста поверхня іноді прогрівається до 40 °С. |
Оазис – місце виходу підземних вод в пустелях і напівпустелях. Різко відрізняється від навколишніх пустинних ландшафтів багатою деревною, чагарниковою і трав'янистою рослинністю. Великі оазиси мають свій мікроклімат. У водоймищах ростуть прісноводі рослини. Тут же зосереджене основні населення пустель.иМайже у всіх оазисах розвинене інтенсивне землеробство на штучно зрошуваних ділянках. Багато оазисів в Сахарі були створено штучно і із стародавніх часів служили зупинними пунктами на караванних шляхах. |
Водні ресурси – придатні для використання прісні води, в річках, озерах, водоймищах, льодовиках, підземних водах, а також ґрунтова волога. Пари атмосфери, солоні води океанів і морів, не використані в господарстві, становлять потенційні водні ресурси. Загальний обсяг водних ресурсів оцінюється в 1,4 млрд. км³, з них на частку прісних вод доводиться тільки 2 %, а на частку технічно доступних для використання – усього 0,3 %. Збір води із всіх джерел становить близько 4000 км³ у рік. |
Вода – безбарвна (у товстих шарах блакитнувата) рідина без запаху й смаку; хімічна сполука водню з киснем (Н2 О). Складається з 11,11 % водню й 88,89 % кисню (по масі). У природних умовах зустрічається на поверхні Землі в трьох агрегатних станах: рідкому, твердому (лід) і газоподібному (пара). Найбільшої щільності – 1 г/см³ вода досягає при темперутурі 3,98 °C, закипає при температурі 100 °C, замерзає при температурі 0 °C. Вода – головна складова частина гідросфери, одне з найпоширеніших речовин на Землі. Утримується у вигляді водяної пари в повітрі, є у багатьох мінералах і гірських породах. Становить близько 65 % маси тіла людини. У природних умовах завжди містить розчинні солі, гази й органічні речовини. При концентрації солей до 1 г/л вважається прісною, до 24,7 г/л - солонуватою, понад - солоною. |
Вологі екваторіальні ліси – вічнозелені ліси, переважно в екваторіальному, рідше в субекваторіальному поясах на півночі Південної Америки, у Центральній Америці, у Західній Екваторіальній Африці, в Індо-Малайському регіоні. В басейні Амазонки вони одержали назву гелія, сельва. Поширені в областях з річними сумами опадів більше 1500 мм, відносно рівномірно розподілених по сезонах. Характерно велика розмаїтність видів дерев: на 1 га зустрічається від 40 до 170 видів. У більшості дерев стовбури прямі, колоновидні, гілкуються тільки у верхній частині. Самі рослі дерева досягають висоти 50-60 м, дерева середнього ярусу - 20-30 м, нижнього - близько 10 м. |
Вологість повітря – вміст водяної пари в повітрі. Характеризується різними величинами: відносною вологістю, точкою роси, питомою вологістю. У побуті найбільше часто застосовується відносна вологість, або відношення кількості водяної пари, що утримується в повітрі, до найбільшої його кількості, що може утримуватися при даній температурі; виражається у відсотках. Для абсолютно сухого повітря (практично що не зустрічається в природі) вона становить 0 %, для повітря, насиченого парами (наприклад, для туману), – 100 %. |
Виноградарство – вирощування винограду; галузь рослинництва. Обробляти виноград почали за кілька тисяч років до н.е. (Східне Середземномор'я й Передня Азія). Вирощують його для споживання у свіжому й сушеному виді , а також для виробництва виноградних вин і коньяку. Багато вин названі за сортом винограду, з якого вони виготовлені (рислінг, каберне, аліготе, сапераві, піно й інші). |
Вітрова електростанція – електростанція, на якій вітродвигун перетворить энергію вітру в механічну, теплову й електричну. Вітер - джерело енергії, яке може поновлюватися. Вітрова енергія є найбільш рентабельною із всіх альтернативних джерел одержання електроенергії й може бути використана практично повсюдно. |
Вітер – рух повітря щодо земної поверхні, завичай горизонтальне. Виникає внаслідок різниці атмосферного тиску між якими-небудь пунктами. Характеризується швидкістю й напрямком, які виміряються на метеорологічних станціях флюгером, анеморумбометром й іншими приладами. Обидві характеристики коливаються в часі, особливо поблизу поверхні землі. При сильному вітрі більш значні коливання швидкості (тоді окремою характеристикою вітру стає його поривчастість), при слабкому – напрямку. Звичайно використовуються характеристики, в середньому за 10 хв., за 1 годину й т.д. |
Верховодка – найближчі до земної поверхні безнапірні підземні води, що розташовуються вище ґрунтових вод і не мають суцільного поширення. Звичайно відносяться до поверхні прошарків у ґрунті й ґрунтах, що володіють меншою фільтраційною здатністю, чим вищі шари. Як правило, верховодка носить тимчасовий характер. Виникає в період інтенсивного надходження води в ґрунт під час сніготанення або випадання дощів і відносно швидко зникає в результаті стікання води, її витрати на випар і фільтрацію. В осінньо-зимовий період зникненню верховодки сприяє промерзання ґрунтів і ґрунтів. |
Вертикальний рух води – одна зі складових частин кругообігу води. Обумовлено головним чином тепловою енергією й силою ваги. Під впливом теплової енергії (сонячної радіації) відбувається рух води знизу нагору, її випаровування. Сила ваги служить причиною руху води зверху вниз (падіння краплі дощу, фільтрація води в ґрунт й інше). У природі дія цих двох сил здійснюється в трансформованому виді. |
Верблюдоводство – розведення й використання верблюдів; галузь тваринництва. Розводять верблюдів (у зоні пустель, напівпустель і сухих степів) як транспортних тварин, а також для одержання молока, м'яса й вовни, з якої виробляють ковдри, трикотажні й інші вироби. |
Великі географічні відкриття – сукупність найважливіших географічних відкриттів, зроблених європейськими мандрівниками в 15–17 століттях.Розвиток торгівлі й промисловості в країнах Західної Європи, формування капіталістичних відносин викликали в 15 – на початку 16 століття прагнення до відкриттів нових торгівельних шляхів і територіальних захоплень. Великі географічні відкриття стали можливі завдяки успіхам науки й техніки: створенню досить надійних для океанського плавання вітрильних судів (каравел), удосконаленню компаса й морських карт; велику роль зіграла усе більш утверджуюча ідея кулястості Землі - з нею була пов'язана також думка про можливості західного морського шляху в Індію через Атлантичний океан. |
Ванадієві руди – природні мінеральні утворення, що служать сировиною для промислового одержання ванадію, широко використовуваного для легування чавуну й сталі, у кольоровій металургії й хімічній промисловості.
Головний промисловий мінерал ванадієвих руд – титаномагнетит зі вмістом 0,3–10 % пентоксиду ванадію (V₂O₅). Крім цього, ванадій добувається як попутний компонент із уранованадієвих руд, фосфоритів, бокситів, нафти. |
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – статистичний показник, що характеризує результати економічної діяльності країни за певний період (звичайно за рік). Відображає сукупність вартості всіх товарів і послуг, виготовлених суб'єктами господарської діяльності, розташованих на території країни, незалежно від того чи належать вониі своїм громадянам (резидентам) або іноземцям (нерезидентам). |
Гірські льодовики – наземні льодовики, що залягають в горах. Їх форма залежить від навколишнього рельєфу, а рух визначається нахилом поверхні. Гірські льодовики підрозділяються на три великі групи. Льодовики вершин лежать на вершинних поверхнях окремих гір, хребтів, гірських вузлів; розрізняють льодовики конічних і плоских вершин. Льодовики схилів займають депресії і окремі ділянки на схилах гірських хребтів; сюди відносяться присхили, висячі, схили, карові і карово-долинні льодовики. Льодовики долин розташовуються у верхніх і середніх частинах гірських долин; це долинні, складні долинні, дендритові, передгірні і улоговинні льодовики. |
|