|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 576
Показано матеріалів: 385-400 | Сторінки: « 1 2 ... 23 24 25 26 27 ... 35 36 » |
Генералізація картографічна – добір, узагальнення, виділення головних типових рис зображуваних об'єктів відповідно призначенню, масштабу, змісту карти, особливостям картографуючої території й самого об'єкта, ступеня їхньої вивченості. У процесі картографічної генералізації проводять узагальнення якісних і кількісних характеристик, використовують цензи й норми добору об'єктів, виконують геометричне спрощення обрисів, об'єднання контурів, перебільшення деяких занадто дрібних, але важливих деталей. Картографічну генералізацію розглядають як один із проявів процесу наукового абстрагування зображуваної дійсності. |
 Гейзер – джерело, що періодично викидає фонтани гарячої води й пари. Гейзери поширені в областях інтенсивної сучасної вулканічної діяльності: в Ісландії, Новій Зеландії, на Камчатці, у Північній Америці.A Викид струменів гейзерів може досягати 30–60 м; інтервали між ними можуть варіювати від 1 хв. до декількох місяців
|
 Галерейні ліси – розташовані вузькими смугами уздовж рік, що течуть серед безлісних просторів у посушливих областях саван і пустель. У їхньому формуванні основну роль відіграє не клімат, а специфіка місцеперебування: достатнє зволоження дозволяє тут жити мешканцям більш вологих зон. У Середній і Центральній Азії такі ліси називають тугаями. Галерейні ліси існують й у тундрі (Чукотка, Аляска). Тут розвитку дерев сприяє утеплююча дія рік, що течуть із більш теплих областей. |
 Газова промисловість – комплекс галузей гірничодобувної промисловості, що займаються видобутком, транспортуванням і переробкою газу. Входить до складу паливної промисловості. Природний газ – найперспективніший вид палива з урахуванням величезних його запасів у шельфовій зоні. Має високу теплотворну властивість і не вимагає переробки перед використанням, легше здійснюється процес видобутку й транспортування (по трубах великого діаметру). Є можливості створення великих підземних сховищ, скраплення газу (для транспортування на більші відстані й інших цілей). |
 Водяна пара – вода, що утримується в атмосфері в газоподібному стані. Кількість водяної пари в повітрі сильно міняється; найбільший його вміст – до 4 %. Водяна пар невидима; ту, що називають парою у побуті (пара від подиху на холодному повітрі, пара від кипіння води ), – це результат конденсації водяної пари, як і туман. Кількість водяної пари визначає найважливішу для стану атмосфери характеристику – вологість повітря. |
 Водосховище – штучна водойма обсягом більше 1 млн. м³. Створюються водосховища шляхом будування на ріках гребель із наступним нагромадженням води – для судноплавства, одержання гідроенергії, рибництва, водопостачання, зрошення, боротьби з повенями, рекреаційних цілей. Часто включають озера, водний режим яких (насамперед рівень) штучно регулюється гідротехнічними спорудженнями. Створення водосховищ, особливо великих, може мати й негативні наслідки: затоплення сільськогосподарських і лісових угідь, підтоплення населених пунктів, заболочування земель та інше. |
 Водотік – узагальнене поняття для всіх водних об'єктів, що характеризуються рухом води в напрямку ухилу. Водотік може бути постійним – із річним бігом води (ріка, канал) або тимчасовим (пересихаючим,перемерзаючим). Характерним прикладом тимчасових водотоків є струмки в балках, ярах, балках, у яких вода тече в період сніготанення або дощу. |
 Водозбірний басейн – територія, з якої в дану ріку або водойму стікають поверхневі і підземні води. Обмежений вододілом. Не завжди поверхневий і підземний водозбори збігаються. Особливо часто це буває в карстових районах. Імовірність розбіжності підземного й поверхневого водозбору тим більше, чим менше річка. |
 Водоспад – падіння води ріки з виступу, що перетинає річкове русло. Вода може падати по декількох виступах, утворюючи каскад водоспадів. Менш круто падаючі водоспади називають водоскатами. Невеликі водоспади на півночі Росії називають падунами. Великі водоспади з більшою масою води з відносно невеликої висоти називають катарактами. Виступ водоспаду безупинно руйнується, особливо в основі, і водоспад, таким чином, відступає нагору за течією ріки (див. Ніагарський водоспад). Найчастіше водоспади зустрічаються в гірських районах. |
 Водоносний горизонт – товща щодо однорідних або близьких за складом водопроникною, насиченою водою відкладень, що мають шароподібне (непорушене) залягання. Розрізняють напірні водоносні горизонти, у яких вода знаходиться під напором (див. Артезіанський басейн), і ненапірні водоносні горизонти, у яких вода має вільну поверхню. Прикладом ненапірних підземних вод є ґрунтові води. Рух води у водоносному горизонті відбувається в напрямку гідравлічного ухилу. При виході водоносного горизонту на поверхню утворюються джерела, ключі. Водоносні горизонти – основні хранителі ресурсів підземних вод. Особливу цінність вони представляють для питного водопостачання. |
 Водомірний пост – 1) місце, обране для систематичних гідрологічних спостережень за певною програмою й методикою. Більш сучасний термін - гідрологічний пост.
2) Пристрій для систематичних вимірів (реєстрації) висоти рівня води; неодмінна приналежність - висотний репер, тобто знак даного пункту з відомою абсолютною висотою. |
 Водойми – постійне або тимчасове скупчення безстічних або з уповільненим стоком вод у природних або штучних западинах (озера, водоймища, ставки й т.д.). У широкому змісті - позначення морів й океанів. Іноді вживається для позначення окремих ділянок рік. |
 Заліснення – відновлення або створення нових лісових масивів шляхом посадки саджанців, посіву насіння, а також сприяння природному відновленню лісу. Нерідко залісення місць вирубок і пожеж відбувається природним шляхом в результаті сукцесії (зміни співтовариств), які в лісах помірного пояса займають понад 100 років. Штучні лісові насадження звичайно вирубуються через 30-50 років після посадки. Вони використовуються як джерело деревини та ін. продуктів, забезпечують зайнятість місцевого населення. Як і природні ліси, лісові насадження виконують важливі екологічні функції. Щорічно в світі відновлюються лісу на площі 5,2 млн. га, з них на лісові насадження доводиться 3,1 млн. га. Більше 60 % лісових посадок зосереджено в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. |
 Хмарі – скупчення зважених в атмосфері продуктів конденсації водяної пари – крапель води, крижаних кристалів або їх суміші; основне джерело опадів, що випадають на поверхню Землі при укрупненні хмарних частинок. Вміст сконденсованих частинок в хмарах складає від декількох сотих часток грама до декількох грамів на 1 куб. м хмарного повітря. Хмари грають найважливішу роль в кліматичній системі, відбиваючи сонячну радіацію в космос і перешкоджаючи тим самим прогріванню приземних шарів атмосфери. В той же час вони нагрівають повітря при виділенні тепла в процесі конденсації. |
 Заводнення – забезпечення безводих і маловодних районів водою, необхідною для побутових і господарських (наприклад, заводнення пасовищ) цілей. Для заводнення використовуються місцевий стік і підземні води, нерідко вода подається по каналах і водопроводах з водозабезпечених районів. Використовується також вода ставків і ін. водоймищ, опріснювальних установок. |
 Обвал – різновид гравітаційного переміщення матеріалу – відрив мас порід від схилу і швидке переміщення (скачування) вниз. Залежно від крутизни, будови і складу порід розрізняють падіння, перекидання, обвалення.Причинами обвалів бувають сейсмічні струшування, удари і поштовхи; сильні вибухи різного походження; підмивання основи крутого схилу річкою, підрізування виїмками доріг та ін. Сильні землетруси викликають обвали, які перегороджують долини річок, створюючи підпрудні озера, засипаючи населені пункти і знищуючи поля і дороги. |
|