 Вітер – рух повітря щодо земної поверхні, завичай горизонтальне. Виникає внаслідок різниці атмосферного тиску між якими-небудь пунктами. Характеризується швидкістю й напрямком, які виміряються на метеорологічних станціях флюгером, анеморумбометром й іншими приладами. Обидві характеристики коливаються в часі, особливо поблизу поверхні землі. При сильному вітрі більш значні коливання швидкості (тоді окремою характеристикою вітру стає його поривчастість), при слабкому – напрямку. Звичайно використовуються характеристики, в середньому за 10 хв., за 1 годину й т.д.
Сильні вітри – одне з найнебезпечніших явищ погоди. Найбільш сильні вітри здатні переносити на десятки метрів вагони, відривати дахи й стіни від будов, приводити до авіаційних катастроф. Для позначення сили вітри використовуються шкала Бофорта й інші класифікації. Різкі, що короткочасно підсилюються вітри зі швидкістю більше 20 м/с називаються шквалами. Вітер біля земної поверхні в середньому слабкіші, ніж на висотах, хоча найбільш сильний вітер на Землі зустрічається в смерчах (торнадо) у приземному шарі повітря – до 150–200 м/с. Самий слабкий вітер – штиль, тобто повне затишшя, що триває іноді кілька годин. Вітер підсилює дискомфорт коли сильна спека й особливо при сильному холоді.
Джерело: | 
