Джугджур - гори на Далекому Сході
(Хабаровський край). Простягаються на 700 км вздовж берегів Охотського моря (з
південного заходу на північний схід) у вигляді злегка випуклої дуги. На Півдні складаються древніми кристалічними
породами (гнейси, граніти тощо), на півночі їх змінюють сланці і вапняки
палеозою, які перекриті вулканічними відкладеннями крейдового і палеогенового
віку. Родовища розсипного золота. Складний орографічний
пристрій. Західний схил відносно пологий, поступово переходить в Алданське нагір'я. Сх. схил, звернений до моря, крутий, розчленований
глибокими долинами. Подовжнім пониженням відокремлюється Прибережний ланцюг; є ще ряд хребтів, які
мають власні назви. Найвища точка - м. Топко (1906 м), переважають висоти
800-1300 м.
Холодний мусонний клімат. Зима сувора, літо прохолодне, так як до липня прибережна акваторія забита
льодами. З цієї причини на березі лише зарослі кедрового стланика; гірська тайга з аянською ялиною з'являється лише на видаленні і
піднімається по схилах до 1300
м. Вище її знову змінює стланик, який перемежовується з
гірською тундрою і кам'яними розвалами. На зх. схилі переважають модринові ліси. Природа охороняється в Джугджурському заповіднику.
Джерело: |