|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 800
Показано матеріалів: 625-640 | Сторінки: « 1 2 ... 38 39 40 41 42 ... 49 50 » |
 Сен-Мало - затока біля північних берегів Франції,
між півостровами Бретань і Котантен. Вдається в сушу на 110 км, ширина біля
входу близько 125 км, глибина до 51 м. Приливи
півдобові, до 15 м. Впадає р. Ранс, в гирлі якій в 1960-х рр. побудована приливна
електростанція. Порти – Гранвіль, Сен-Мало.
|
 Сенегал - річка в
Західній Африці (Гвінея, Малі, Сенегал, Мавританія). Довжина від витоку Бафінг 1640 км, пл. бас. 450 тис. квадр. км.
Бере початок на плато Фута-Джаллон. В
основному тече по рівнинній місцевості. Впадає
в Атлантичний океан, утворюючи дельту, в гирлі – піщаний бар. Головна притока – Фалеме (справа). Середня витрата води
близько 1500 куб. м/с. |
 Сенбернар - назва двох відомих перевалів в Альпах.
Обидва перевали – Великий Сенбернар (2469 м) і Малий Сенбернар (2188 м) – знаходяться в Західних Альпах, на межі Франції і Італії. Названі
на ім'я розташованого неподалеку
в Швейцарії Сенбернарського монастиря, де в 15 в. була виведена порода собак,
відома як сенбернар. |
 Семенів –Тянь-Шанський (до 1906 р. Семенов) Петро Петрович
(1827–1914) - російський географ, статистик, суспільний
і державний діяч. З 1849 р. брав участь в
експедиції на Російській рівнині і в роботі Російського географічного суспільства. В 1853–55 рр. вів географічні і
геологічні дослідження в Німеччині, Швейцарії,
Італії і Франції. В 1856–57 рр. вчинив подорож
до Тянь-Шаню, встановив не витікаючість озера Іссик-Куль, невулканічне
походження гір Тянь-Шаню, вертикальну їх поясну, у витоках
Сариджазу відкрив могутнє сучасне заледеніння. |
 Сельга - в Карелії і Фінляндії
– назва гряд, валів, витягнутих вершин льодовикового походження. Це термін
широкого користування, поки неміцно що
закріпився в науковій літературі. Довжина сельг від десятків метрів до десятків (іноді сотень) кілометрів, ширина – від декількох
метрів до 1–3 км. У висоті вони звичайно досягають 40–50 м. Схили круті, іноді східчасті (терасуючі), часто покриті сосновими
борами, а розділяючі сельги пониження зайняті болотами і озерами. |
 Сельва - бразильська назва вологих екваторіальних лісів в басейні річки
Амазонки (Південна Америка). |
 Сель - могутній грязьовий, грязекам'яний або
водокам'яний потік, раптово виникаючий в руслах гірських
річок внаслідок
різкого паводку, викликаного інтенсивними
зливами, бурхливим сніготаненням і іншими
причинами (сейсмічний удар, поштовх, струшування; удар від обвалення льодовика,
каменепад, техногенний вибух при проведенні гірських
робіт і т. п.). Сели характерні для всіх
високогірних областей з різко розчленованим гірським рельєфом. |
 Село - одна з якнайдавніших назв поселень у слов'ян. У росіян
– велике селянське поселення з церквою,
лавкою, як правило, граюче роль місцевого центру для навколишніх сіл і хуторів;
в українців і білорусів – взагалі сільське
поселення, рівнозначно селу. Назва «село» зберігається у багатьох масивних слов'янських поселень і в даний час, іноді
воно замінено назвою «селище». Словом «сіло», як і «село», іноді замінюють термін «сільська місцевість». |
 Селенга - річка в Монголії і Росії (Бурятія). Найбільша притока
озеро Байкал. Утворюється злиттям річок Ідер і Делгер-Мурен. Довжина 1024 км, у
тому числі 409 км в межах Росії. Пл. бас. 447 тис. квадр. км. Бере початок на Північ Монголії. При впаданні до Байкалу
утворює дельту (пл. 680 квадр. км). Русло з
перекочуваннями, рукавами, протоками,
островами. |
 Секвоя - національний парк і біосферний
заповідник, розташований в горах Сьєрра-Невада
на заході Північної Америки (США). Утворює єдину природну територію, що
охороняється, з національним парком
Кінгс-Каньйон. Біосферний резерват. Заснований в 1890 р. Пл. понад 1,6 тис.
квадр. км. Розташований на висоті більше 1500
м. Макс. висота – р. Уїтні (4418 м, вища точка суміжних штатів США). Створений
для охорони унікального гаю секвої – одного з найбільших дерев в світі. |
 Сегозеро - озеро на півночі європейської частини Росії (Карелія), відноситься до басейну
Білого моря. З 1957 р. перетворено в
Сегозерське водосховище з багаторічним регулюванням стоку. До створення
водосховища мало пл. 753 квадр. км (з
островами), середня глибина 23,3 м, макс. до 97 м. Площа
водосховища 815 квадр. км, повний об'єм 470 млн. куб. м, корисний 400 млн. куб. м. В результаті заповнення водосховища рівень озера
піднявся більш ніж на 5 м. |
 Сейшельські острови - група з
85 островів і скель в Індійському океані, на північний схід від острова
Мадагаскар. Найперша назва Сейшельських островів – «Сім сестер» ймовірно португальське. Загальна
пл. близько 444 квадр. км. Входять до складу держави Сейшельські Острови.
Складені гранітами, кораловими вапняками. Найбільші: о. Мае і о. Праслен. Встановлено 3 типи походження островів: високі
гранітні, низькі рифтогенні, підняті рифи. |
 Севан (Гокча) - озеро на Кавказі (Вірменія). Розташовано на Вірменському нагір'ї, на висоті 1900
м над рівнем моря, в між гірській западині,
оточеній гірськими хребтами. В озеро впадає 28 невеликих річок, витікає р. Раздан. До початку спуску Севана, здійсненого у зв'язку з будівництвом шести
ГЕС, його пл. складала 1416 квадр. км, об'єм 58 куб. км, довжина 75 км,
найбільша ширина 37 км. |
 Святої Олени Острів - вулканічний острів в південній частині Атлантичного океану; володіння
Великобританії. Відкритий португальськими
мореплавцями в 1502 р., в день Святої Олени (звідси назва). Пл. 122 квадр. км,
нас. близько 6 тис. чол. Складений переважно базальтами, в південній частині дещо вимерлих
вулканів. Вершина – вулкан Актеон (818 м). |
 Святого Лаврентія Річка - в
Північній Америці (Канада, у верхів'ях межує з США). Здійснює стік із системи Великих
озер, разом з якими утворює найважливіший водний шлях,
що сполучає внутрішні р-ни Канади і США з Атлантичним океаном. Довжина від витоку з озера
Онтаріо до впадання в затоку Святого Лаврентія
(Атлантичний океан) 1200 км. Нижче р. Квебек утворює естуарій довжиною
близько 400 км, ширина до 50 км. Пл. бас. 1290 тис. квадр. км. |
 Святого Лаврентія Затока – на пів
замкнене море Атлантичного океану біля східного берега Північної Америки;
належить Канаді. Від океану відокремлено островами Ньюфаундленд і Кейп-Бретон,
в океан виходять протоки Белл-Айл на Північному Сході,
Кабота і Кансо на Півдні. Пл. 249 тис. квадр. км, глибина до 538 м. Середня
температура води на поверхні взимку нижче –1 °С,
влітку до 15 °С, солоність на Північному Сході
до 32%, на Захід 12–15%. |
|