 Північний Льодовитий океан - частина
Світового океану в приполюсному просторі між північними
берегами Європи, Азії і Північної Америки. Межа з Атлантичним
океаном проходить по східному входу в
Гудзонову протоку, по паралелі 70° північ. ш.
і далі по східній межі Гренландського і
Норвезького морів; з Тихим океаном – по
паралелі мису Уникин (Чукотський півострів) до півострова Сьюард (Аляска). Пл.
океану 14,75 млн. квадр. км, середня глибина 1220 м, найбільша – в
північно-східній частині Гренландського моря –
5527 м. Існуюча назва в 20-х рр. 19 ст. першим
застосував російський дослідник Арктики адмірал Ф. П. Літко; офіційно
затверджено в 1935 р. За рубежем використовуються інші назви: англійське Arctic
Осean, німецьке Nord Polar Meer, іспанське Осемano Glacial Бrctic і ін.
По
околиці Північного Льодовитого океану розташовуються 12 морів. Найбільші:
Баренцеве, Норвезьке, Гренландське, Східносибірське, Карське. В океані багато
островів материкового походження: Канадський Арктичний архіпелаг, Гренландія,
Шпіцберген, Земля Франца-Йосипа,
Нова Земля, Північна Земля,
Новосибірська острова, о. Врангеля.
Північний Льодовитий океан
прийнято ділити на три обширні акваторії –
Арктичний бас., що включає глибоководну центр. частину
океану, Північноєвропейський бас. (морити Гренландське, Норвезьке, Баренцево і
Біле) і морити, розташовані в межах шельфу
(Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське, Бофорта, Баффіна). Шельф з глибинами 200–350 м займає
близько половини площі всього океану, біля
берегів Євразії він досягає шир. 1300 м. В
центр. частині океану відомі три крупні підводні хребти: Гаккеля, Ломоносова і
Менделєєва, а між ними декілька глибоких улоговин.
Взимку
над центр. частиною Північного Льодовитого
океану розташовується область високого тиску
(Арктичний антициклон), а влітку – область низького тиску.
На Заході цілорічно тягнеться улоговина Ісландського мінімуму, а над
Гренландією – антициклон. У всі сезони року сюди з Атлантики проникають
циклони, найчастіші і глибокі в західній частині
океану. Зима сувора, легковажна. В центр.
р-нах температура повітря звичайно від –28 до –30 °С,
в приатлантичній частині від –16
до –18 °С. Переважають вітри із швидкістю 8–10
м/с, при штормах 20–25 м/с. Літо холодне. Температура повітря майже повсюдно
від –10 до –12 °С, на західній околиці
протягом короткого часу 6–8 °С. Переважає
хмарна погода з осіданнями.
Стік поверхневих вод в Північному Льодовитому океані направлений на Захід в Трансарктичній течії, яка починається в Чукотському морі, перетинає океан і
виходить в протоку між Шпіцбергеном і Гренландією. До Півночі
від осі цього потоку походить антициклонний круговорот
води, до Півдня спостерігаються циклонні циркуляції. З
Атлантичного океану входить тепла Норвезька течія, від якої відгалужується
Шпіцбергенська течія. Вздовж берегів Євразійської
Арктики поверхневі води рухаються загалом із
Заходу на Схід, утворюючи місцеві круговороти
в морях. Найбільші річки, що впадають в Північний
Льодовитий океан, приносять 5000 куб. км
в рік прісної води, тому солоність на поверхні океану складає всього близько
32%, а в шельфових морях – 26–29%. Температура поверхневих
вод близько 1 °С зимою і до 5 °С літом.
Взимку
90 % площі Північного Льодовитого океану
покрито дрейфуючим і нерухомим льодом
(припаєм). В морях Баффіна і Гренландському звичайні
айсберги. В центр. частині океану
переважає багаторічний лід (пак) завтовшки 3–5 м, утворюючий крижані
поля. Шир. припаю в сибірських морях місцями досягає сотні кілометрів. В
деяких місцях важкі багаторічні льоди утворюють згуртовані скупчення – крижані масиви, існуючі
протягом багатьох літ. В центр. р-нах океану зустрічаються так звані крижані острова. Вони утворюються з шельфових льодовиків Канадського Арктичного
архіпелагу, їх товщина досягає 35 м, а дрейф продовжується
6 років і більш.
У
всьому Північному Льодовитому океані, у тому числі і в льодах,
інтенсивно розвивається фітопланктон. Тваринний світ більш різноманітний (понад
2000 видів) в Північноєвропейському басейні. Це головні обр. риби (близько 150 видів): оселедця, тріску, морський окунь,
пікша; з ссавців (17 видів) в океані мешкає
білий ведмідь, морж, тюлень, нарвав, білуха і ін. Основний промисел водних
тварин і рослин зосереджений в Гренландському, Норвезькому і Білому морях.
Виловлюють мойву, мерланга, путассу, тріску, морського окуня, сайду, оселедці, здобувають
деякі види тюленів.
На
морському шельфі швидко розвивається підводна здобич
нафти і природного газу (морити Бофорта, Норвезьке, Баренцево). На Шпіцбергені здобувають кам'яне вугілля. Існують три основних
транспортних шляхів по морях Північного
Льодовитого океану: 1) з Атлантичного океану в
Норвезьке і Баренцево моря; 2)Північний морський шлях;
3) маршрути у водах зарубіжної Арктики, сполучаючи
окремі пункти Канадського Арктичного архіпелагу, західного побережжя Гренландії і північно-східні береги США. Найважливіші
порти: Мурманськ, Біломорськ, Архангельськ, Кандалакша, Діксон, Тікси, Певек
(Росія), Тромсе, Тронхейм (Норвегія), Черчілля (Канада), Валдіз (США).
У відкриття Північного Льодовитого океану і його
дослідження великий внесок внесли російські
мореплавці і учені.
Джерело: |
