 Вірменське нагір’я - в Передній Азії в межах Вірменії, Грузії,
Азербайджану, Туреччини і Ірану. Облямоване
високими хребтами: на Півночі – Понтійськими, на Північному Сході – дугою
зовнішніх хребтів Малого Кавказу, на Півдні – Тавром. На Заході і Сході
переходить в нагір'я Туреччини і Ірану. Загальна пл. близько 400 тис. квадр. км. Належить
Альпійсько-Гімалайському гірському поясу.
Широко розвинені пліоцен-четвертичні лави, базальти, андезити і ін. вулканічні породи. Родовища бариту, хрому, мідь, галиту
і ін. Виділяються нагір'я: Джавахетське, Карське, Гегамське, Варденісське,
Карабахське (Сюникське), на Півдні – Агдагський масив. Рельєф в цілому мягкохвилястий і місцями рівний. Сер. висоти 1500–2000
м. Над плато підносяться вулканічні масиви,
куполи, конуси. В лавові плато глибоко врізані
річкові долини у вигляді каньйонів з
прямовисними скельними схилами. Озера часто підгачують лавовими потоками
(Севан, Ван). Найзначніші по висоті вимерлі вулкани Великий Арарат (5122 м),
Арагац (4090 м), Себелан (4811 м), Сюпхан (4053 м), Малий Арарат (3896 м).
Активність зберіг вулкан Тендерюк (3542 м). Вулкан Немрут (2935 м) знаходиться в поствулканічній сольфатарній стадії. Висока
сейсмічна активність. Сучасні льодовики на вершинах Великого Арарату, Арагаца.
Клімат різко континентальний. Літо сухе, сер. тем-ра близько 18 °С, зима холодна (від –6
до –12 °С), опадів 450–600 мм в рік. Великі річки:
Евфрат, Чорох, Аракс, Кура; багато озер. В улоговинах – степи і напівпустелі,
на схилах гір до 1400 м – степи і низькорослі, колючі, подушковидні
чагарники, вище – чагарники типу шибляка,
ялівцеві рідколісся; на більш вологих ділянках
– дубово-соснові рідколісся. З висотою 2000 м
– луги, на вершинах – скелі з лишайниками. Національний
парк Севан, заповідники Діліжанський і Хосровський.
Джерело: |
