 Великий Хінган - обширне
низько– і середньогірське підняття на сході Азії. Орієнтовано з Південного Заходу на Північний Схід, протяжність близько
1200 км, макс. висота до 1949 м. Велика частина розташована на тер. КНР,
менша – в Монголії. Розділяє Центр. і Східну Азію. Унікальний в тектонічному,
палеогеографічному і геоморфологічному відношенні. Являє собою тектонічну флексуру, західний схил
якої довгий і пологий, східний – більш короткий і крутий. Сучасний рельєф вельми складно і неврегульований організований. Підняття являє
сильно розчленовану в плані гірську країну, що
складається з безлічі коротких, різноорієнтованих хребтів і масивів, кряжів і останцевих локальних гір, розділених неглибокими
западинами, улоговинами і річковими долинами. Центр. частини
складені переважно магматичними породами, гол. чином гранітами і гранітоїдами, еффузивами, представленими в осн.
базальтами. Околичні частини
підняття перекриті метаморфічними, осадово-метаморфічними
і осадовими породами мезозою. Із заходу, з Центр. Азії, постійні сильні вітри насувають
піщані покриви і масиви. В цілому рельєф вододілів відрізняється значної вирівненністю: вершини звичайно
плоскі, схили пологі, покриті могутнім чохлом відкладень схилів. На Півночі
переважають ландшафти світло-хвойної тайги південно-сибірського типу з острівною багаторічною
мерзлотою, широкими заболоченими долинами малих річок
– марями. На Півдні розвинені широколистяні ліси, лісостепові і степові ландшафти. В
межах Великого Хінгану створений і функціонує резерват Дахинганлін (Китай).
Регіон важкодоступний і поволі освоюється. Піонерною галуззю промисловості
була лісовидобувна, вслід за нею активізувалася
гірничорудна.
Джерело: |
