 Анди (Андійські Кордильєри) - гірська система, що оздоблює
Південну Америку із заходу. Пнувся від Карибського
моря до Вогненної Землі.
Одна з найдовших і високих гірських систем. Довжина
9000 км, висота досягає 6959 м (р. Аконкагуа). Складається з субмеридіональних,
часто паралельних хребтів: Західні Кордильєри Анд, Центр. Кордильєри Анд, Східні
Кордильєри Анд, Берегові Кордильєри, Головна Кордельєра, Анди Патагонців, між
якими лежать внутрішні плоскогір'я, плато або западини. Найобширніші плато (Пуна і Альтіплано) знаходяться
в Болівії і Перу. Центр. Анди багаті рудами кольорових металів, передові і передгірні
прогинання – нафтою і газом. В Андах часто трапляються сильні землетруси,
багато діючих вулканів.
По особливостях природних умов і орографії Анди
підрозділяються на Північні, Центральні і Південні. Північні Анди (до 4°
півд. ш.) включають Карибські Анди на Півночі
Венесуели (вздовж берега Карибського моря); Північно-Західні Анди складаються
з трьох Кордильєрів (Західні, Центральні і Східні); Екваторіальні Анди представлені двома Кордильєрами (Західні і Східні).
Тут знаходиться багато вулканів: Чімборасо
(6310 м), Котопахи (5896 м) і ін. Центральні Анди (до 28° півд. ш.)
включають Перуанські Анди і найширшу частину
Анд, звану Центральноандійським нагір'ям. Південні Анди представлені чилійсько-аргентинськими Андами, що складаються з
двох паралельних хребтів: Берегової і Головної Кордильєрів з Подовжньою долиною між ними, і Андами Патагонців
на самому Півдні континенту.
Анди лежать в 6 кліматичних поясах:
екваторіальному, північному і південному субекваторіальних, південному
тропічному, субтропічному і помірному. Характерні
контрасти в зволоженні: на західних навітряних схилах опадів випадає до 7000–10
000 мм в рік, на східних підвітряних – набагато менше, а на південь від 28°
лежать посушливі території. Снігова лінія з висотою
5600–6100 м в Центр. Андах (6500 м в Пуне) опускається до 1000–1200 м в Андах
Патагонців. Льодовики зустрічаються на багатьох високих масивах і вулканах Анд,
найбільшого розвитку досягають в Патагонії; загальна
пл. сучасного заледеніння Анд рівна 29 600 квадр. км.
На східних схилах Анд беруть початок Амазонка і її притоки,
а також притоки річок Оріноко, Парагваю, Парани, р. Магдалена і
річки Патагонії. Багато гірських озер, найбільше
– Тітікака на висоті 3812 м. Навітряні схили від Північно-Західних Анд
до Південних Центр. Анд покриті гірськими вологими екваторіальними і тропічними лісами (гірська гілея). В
субтропічних Андах поширені вічнозелені сухі субтропічні ліси і чагарники; до Півдня
від 38° півд. ш. – вологі вічнозелені і
змішані ліси. На високогірних плато на Півночі переважають гірські екваторіальні луги парамо,
в Перуанських Андах і на Сході Пуни – сухі високогірно-тропічні степи, на Заході
Пуни і на всьому тихоокеанському Заході між 5 і 28° півд. ш. – пустинна
рослинність. Анди – батьківщина хінного дерева, коки, картоплі і багатьох інших
цінних рослин. До Півдня від 5° півд. ш. в
Андах мешкають ендемічні тварини: лами, реліктовий очковий ведмідь, олені пуду
і уемаол, азарова
лисиця, магелланова собака, гризуни дегу і майже винищена через
цінне хутро
шиншила; багато ендемічних птахів, у тому
числі кондор.
В Південній Америці Анди, подібно Альпам в Європі,
стали основою прозивних понять – напр., альпінізм тут носить назву андинізм.
Джерело: | 
