 Альпи - найвища гірська
система Європи. Згадується ще древньогрецьким
істориком Геродотом в 5 ст. до н.е. Альпи пнулися від побережжя
Середземного моря на Південний Захід до Середньодунайської низовини на Схід у
вигляді опуклої до Північного Заходу дуги довжиною
по зовнішньому краю близько 1200 км, по внутрішньому – близько 750 км і шириною від 50–60 км на меридіані Туріну до 240–260 км
на меридіані Верони. Численні хребти Альп
утворюють гол. вододіл Зах. і Сер. Європи між бас. Північного, Чорного, Адріатичного
і Середземного морів. На тер. Альп розташовуються Італія, Франція, Швейцарія,
Ліхтенштейн, Австрія, Німеччина і Словенія.
Поперечною (меридіональним) ділянкою долини
верхнього Рейну між Боденськім оз. на Півночі і оз. Комо на
Півдні. Альпи підрозділяються на більш високі Західні Альпи (вища точка Альп
р. Монблан, 4807 м) і більш низькі і широкі Східні Альпи (р. Берніна, 4049 м).
Західні Альпи мають різко виражену дугоподібну
форму з широким зовнішнім (північно-західним і
північним) краєм і більш коротким і крутим внутрішнім. Високогірна осьова зона
Західних Альп, складена стародавніми і
стійкими проти вивітрювання кристалічними
породами, без перехідної смуги різко обривається до Ломбардної низовини; північно-західний
схил, навпаки, опоясаний широкою смугою середньовисотних гір, складених в основному вапняками більш молодого віку. Східні Альпи
тягнуться в широтному напрямку; їх осьова зона
також складена кристалічними породами, але тут
із Півночі на Південь їй передують широкі
вапнякові і доломітові Передальпи.
Альпи – важливий кліматорозділ Європи. Для тер. до Півночі і Заходу від
Альп характерний помірний клімат, а до Півдня
– субтропічний середземноморський. В самих Альпах клімат визначається в першу чергу рельєфом. Сер. тем-ра липня на висоті 500 м рівна 18 °С, на висоті 1000 м – 16 °С
і на висоті 2500 м – 6 °С, січня відповідно 0,
–6 і –15 °С. Осідання на навітряних західних і північно-західних
схилах складають 1500–2000 мм, місцями до 4000 мм в рік, а в внутрішньо гірських долинах 500–800 мм. Взимку
випадає багато снігу, часто сходить сніжна
лавина і сіли.
Снігова лінія в Північних Передальпах проходить на висоті 2500–2600 м, в Приморських
Альпах вона лежить на висоті 2800–2900 м, а в внутрішніх р-нах і на Східних
Альпах – на висоті 3000–3200 м. Всього в Альпах налічується
близько 3200 сучасних льодовиків і більше 1500 сніжників-перелітків;
льодовики займають близько 2680 квадр. км, а
разом з сніжниками-перелітками – 2835 квадр. км.
Характерні долинні і карові
льодовики, більшість льодовиків лежить на схилах, обернутих
на Північ, Північний Захід і Північний Схід. Найбільший по довжині і площі – Алечський льодовик (24,7 км; 86,8 квадр. км).
В Альпах знаходяться витоки
Рейну, Рони, По, Адідже, правих приток Дунаю
(Іллер, Лех, Інн, Енс, Драва), багато озер льодовикового і тектонічного
походження. Найбільші: Женевське, Тунське, Брієнцське, Фірвальдштетське,
Боденське, Лаго-Маджоре, Лугано, Комо, Гарда і ін.
В Альпах добре виражена
висотна поясна ландшафтів. До висоти 800 м клімат помірно теплий, на південних
схилах – середземноморський; багато садів, полів, субтропічні чагарники і ліси,
переважно з буку і дуба. В поясі 800–1800 м
клімат помірний, вологий, широколистяні ліси поступово замінюються хвойними – в
більш вологих р-нах з
ялини і ялиці, в більш сухих з сосни,
європейського кедра і модрини. Тут розвинене пасовищне тваринництво, а в нижніх
частинах пояса – землеробство. На висоті від
1800 до 2200–2300 м клімат субальпійський холодний, з
тривалим стійким сніжним покривом. Переважають чагарники і високо травні
луги; багато літніх пасовищ. Ще вище, до снігової лінії, розташовується
альпійський пояс з холодним кліматом і низько травною альпійською рослинністю; велику частину року тут лежить сніг. Нарешті, високогір'я займає
нивально-гляциальний пояс з
льодовиками, сніжниками, голими скелями, кам'яними розсипами і
моренними відкладеннями.
В альпійських лісах ще зберігся досить багатий
тваринний світ. Тут зустрічаються косуля, середньоєвропейський олень, кабан,
вовк, лисиця, дика кішка, тхір, лісова куниця, горностай, ласка, зрідка бурий
ведмідь і рись. Задоволено багато гризунів: білка, дикий кролик, заєць-русак і
заєць-біляк, соні і ін., а також птахів. В альпійському високогір'ї мешкають сарна,
альпійський гірський козел,
альпійський бабак, полівки.
Альпи завжди грали велику роль в житті Європи. По
альпійських перевалах ще в старовині (218 р. до н. е.) проходила
армія Ганнібала, відомий героїчний альпійський похід А. В. Суворова (1799).
Нині Альпи – один з найважливіших рекреаційних районів Європи. Майже всюди в селах і городках маса готелів і пансіонатів,
на гірських схилах – канатні дороги і гірськолижні
траси, в багато кутів гір прокладені залізниці
з третьою, зубчатою
рейкою. Широко розвинені гірський туризм і
альпінізм, а саме слово «альпійський» стало прозивним і застосовується до
позначення високогірний (альпійська рослинність,
альпійський пояс, альпінізм).
Джерело: |
