Алданське
нагір’я - на південному
сході Середнього Сибіру (Якутія). Утворює східне закінчення системи гір Південного
Сибіру, між річками Олекма і Учур (бас. Лени).
Складено по перевазі якнайдавнішими (архейскими
і протерозойскими) гнейсами і кристалічними сланцями, утворюючими
Алданський щит. Родовища залізняку, вуглецю, слюди, золота. Переважають
плоскогір'я висотою 800–1000 м, розчленовані глибокими долинами. Над міжріччях підіймаються ізольовані гірські масиви і короткі хребти висотою 1400–2000 м
(макс. 2306 м). Клімат різко континентальний, з холодною, малосніжною зимою і прохолодним літом; в
зоні суцільної вічної мерзлоти. За рік випадає 300–500 мм опадів. Схили до висоти
1100–1300 м покрито сосново-модриновими лісами, вище – модринове рідколісся і чагарники
кедрового стланика. На гольцових вершинах – кам'яниста тундра.
