 Абаканський хребет - у системі гір Південного Сибіру, виступає як сполучна ланка між Алтаєм, Західним Саяном і Кузнецьким Алатау, фактично є південним продовженням останнього. Простягається із північного сходу на південний захід, в довжину близько 300 км, утворює вододіл Єнісею й Обі, дренується їхніми притоками (Абакан, Томь, Лебідь й ін.). Знаходиться в основному у Хакасії, частково в Кемеровській обл. й у Республіці. Алтай. Утворений кристалічними породами палеозою. Родовища руд кольорових і рідкісних металів, золота. Найвища точка 1984 м. Інтенсивне розчленовування середньогірського рельєфу. Клімат континентальний, з холодною, багатосніжною зимою й досить теплим летом. У гребеневій частині хребта випадає до 1500 мм опадів у рік. Схили до висоти 1700 м покриті темнохвойними (пихтовими, ялиновими й кедровими) лісами, вище - гірська тундра. Із ссавців типові білка, заєць-біляк, вовк, лисиця, ведмідь, із птахів - рябчик, глухар. У ріках водяться таймень, лин, минь й ін. риби.
Джерело: | 
