Мало хто знав в 1920-і роки, що на території Радянського Союзу діє льотна школа для німецьких пілотів. А тим часом, вона була — до пори, до часу СРСР сподівався мати в особі Німеччини союзника, а не ворога... Школа розташовувалася в місті Липецьку під назвою Четвертої ескадрильї авіаційної частини Червоного Повітряного Флоту. Її закінчило близько 180 німецьких льотчиків, що приїжджали в Союз, як приватні особи або представниками німецьких фірм.
Молоді пілоти швидко вчилися говорити по-російськи; гуляли по місту в цивільному одязі, ввечері ходили на танці, знайомилися і навіть дружили з місцевими хлопцями і дівчатами. Виникали романи.
Одним з найвидніших молодців був вже не дуже юний, зате прославлений своїми подвигами в Першу світову війну ас — Герман Герінг. Він зустрічався з дочкою станційного доглядача Надією Горячевою.
Надя була дуже красивою і обдарованою дівчиною, — щоб говорити з Германом на його рідній мові, за незвичайно короткий термін здолала німецький... Виїхавши додому у відпустку, Герінг писав Наді зворушливі листи. Вона відповідала йому по-німецьки, що чекає «Геру» і «готова пронести в серці любов до нього крізь усе життя».
Пишуть, що Герман був закоханий серйозно і збирався забрати Дам до Берліна. У це не дуже легко повірити, оскільки тоді ще була жива його перша дружина Карин...
Як би там не було, він повернувся до Німеччини один, зимою 1926 року. І продовжував писати Горячевій...
Після того, як прийшов до влади Гітлер і загроза німецького нападу на СРСР стала реальною, школу закрили. Місцевий відділ НКВД почав шукати агентів, завербованих німцями. Надю не чіпали: її відносини з «Герою», чисті і щирі, були у всіх на видноті.
Вона не знала, що Герман — тепер рейхсмаршал, рейхсміністр, голова рейхстагу, міністр внутрішніх справ Пруссії, головнокомандуючий ВВС Німеччини, і інше, і інше, — одружувався на Емі Зоннеман, колишній провінційній актрисі.
У перший день війни Горячева зникла з Липецька — і повернулася лише через багато років, змученою, психічно ненормальною. Так ніхто і не дізнався, де і як Надя провела цей час...
Емі «повезло» більше: за деякими відомостями, осінню 1946 року саме вона передала чоловікові ампулу з ціаністим калієм, яка допомогла Герінгу ізбегнуть петли.
А на хід Другої світової війни зустрічі Надії з Германом, все-таки, схоже, вплинули. Ліпецьк, що лежав на головному напрямі німецького наступу, жодного разу не бомбардувався!
Невже рейхсмаршал все ж таки пам'ятав про дівчину Надю?..
Мало хто знав в 1920-і роки, що на території Радянського Союзу діє льотна школа для німецьких пілотів. А тим часом, вона була — до пори, до часу СРСР сподівався мати в особі Німеччини союзника, а не ворога... Школа розташовувалася в місті Липецьку під назвою Четвертої ескадрильї авіаційної частини Червоного Повітряного Флоту. Її закінчило близько 180 німецьких льотчиків, що приїжджали в Союз, як приватні особи або представниками німецьких фірм.