|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
| Каталог статей
В разделе материалов: 186
Показано матеріалів: 33-48 | Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 11 12 » |
 Берг Лев Семенович (1876–1950) - фізикогеограф і біолог. Академік АН СРСР. Організатор в
1918 р. Географічного інституту (згодом перетворений в географічний факультет Ленінградського
університету), де до кінця життя завідував кафедрою фізичної географії. В
роботах Берга одержало розвиток навчання В. В. Докучаєва про природні зони. |
 Беллінсгаузен Фадей Фадейович (Фабіан Готліб)
(1778–1852) - російський мореплавець, першовідкривач Антарктиди, адмірал
(1843). В 1803–06 роках взяв участь в першому кругосвітньому плаванні І. Ф.
Крузенштерна і склав в цій подорожі майже
всі карти. В 1819–21 роках очолив кругосвітню експедицію на шлюпах «Схід» (був
його капітаном) і «Мирний» (капітан М. П. Лазарів). |
 Бекетов
Андрій Миколайович (1825–1902) - російський ботанік і ботанікогеограф. В 1863–97 роках професор Петербурзького
університету, з 1895 р. почесний член
петербурзької АН. Один із засновників Петербурзького
суспільства природодослідників і журналу «Ботанічні записки». |
 Бегичев Никифор Олексійович (1874–1927) - російський військовий
моряк, дослідник Арктики, останній російський землепроходець. Учасник експедиції
Е. В. Толля в 1900–02 роках, плавав в Північному Льодовитому океані, ходив до
о. Беннетта. Весною 1903 р. у пошуках зниклого
Толля йшов на нартах з собаками по льоду від гирла р. Яни до о. Котельний. |
 Баффін (Baffin) Уільям (1584–1622) - англійський мореплавець, картограф,
дослідник Арктики. Був головним штурманом і капітаном одного з двох суден в
експедиції Дж. Холу, посланої в 1612 р. на
пошуки протоки з Атлантики в Тихий океан. Його
звіт про цю експедицію містив велику кількість
астрономічних наглядів і характеристику гренландських ескімосів. |
 Барків Олександр Сергійович (1873–1953) - фізикогеограф і педагог-методист, академік АПН РРФСР
(1944). Сумісно з
А. А. Крубером, З. Г. Григор’євим і З. В. Чефрановим опублікував цілий ряд підручників і
методичного керівництва по географії. |
 Баренц (Barents, Barendsz) Віллем (близько
1550–1597) - голландський мореплавець, дослідник Арктики. В арктичних водах
вчинив три плавання – в 1594, 1595 і 1595–97 роках. В 1596 р. відкрив повторно (після
російських поморів) острови Ведмедячий і Західний Шпіцберген. Після зимівлі в Льодовій Гавані на північно-східному
березі Нової Землі на шляху
додому в червні 1597 р. помер. |
 Баранський Микола Миколайович (1881–1963) - економікогеограф, професор МГУ, член-корр. АН СРСР.
Основоположник районного напрямку у
вітчизняній економічній географії і географії міст; розробляв проблеми
економічного районування, країно ведення,
географічного розподілу праці, економічної картографії. Створив кафедру
економічної географії в МГУ. |
 Амундсен (amundsen) Руаль (1872–1928) - норвезький
полярний мандрівник, завойовник Північно-західного проходу, першовідкривач
Південного полюса, національний герой Норвегії. Як
штурман брав участь в бельгійській антарктичній експедиції А. Жерлаша де Гомері
(1897–99), в 1901 р. став капітаном дальнього
плавання. |
 Роборовський Всеволод
Іванович (1856–1910) - російський мандрівник – дослідник Центральної Азії,
учень і співробітник Н. М. Пржевальського в двох експедиціях. В 1893–95 роках
досліджував в системі Тянь-Шаню плато Великої Юлдус і Турфанську западину з оазисами в р-нах міст Люкчун, Турфан і Токсун,
пустелю Хамі, хребет Наньшань, область верхів Хуанхе, хребет Амне-Мачин; відкрив велике озеро Хара-Нур. |
 Трьошников
Олексій Федорович (1914–1991) - океанолог, географ, полярний дослідник.
Академік АН СРСР. Президент Географічного суспільства
СРСР (1978–1991). У Велику Вітчизняну війну 1941–45 рр. виконував
обслуговування гідрографії бойових і вантажних операцій в Баренцовому і Карському
морях. В 1948–1949 роках на чолі одного із загонів високоширотної експедиції
брав участь у виявленні хребта Ломоносова на дні Арктичного басейну. |
 Толстіков Євгеній Іванович (1913–1987) - кліматолог
і географ, дослідник Арктики і Антарктиди. В 1937–41 рр. працював синоптиком на
мисі Отто Шмідта (Чукотське море). В 1954–55 рр. очолював радянську дрейфуючу
станцію «СП-4», що пройшла більше 2600 км по
химерному маршруту (по прямій зсув до Півночі
склав всього 530 км). До найважливіших географічних досягнень відносяться:
дослідження підводного Чукотського плато, розчленованого каньйоном з глибинами більше 1200 м, і виявлення підняття дна до 1320 м в районі північного полюсу
відносної неприступності. |
 Толль
Едуард Васильович
(1858–1902) - російський геолог, дослідник Арктики, барон. В 1885–86 брав
участь в експедиції А. А. Бунге, організованої для вивчення Новосибірських островів і
бас. річок Яна, Індигірка і Колима. З о. Котельний в серпні 1886 р. побачив контури гір
і прийняв їх за легендарну Землю Санникова,
про яку в 1811 р. повідомив промисловець Я. Санників. В 1893 р. |
 Тамбора
- вулкан на острові
Сумбава (Індонезія). Вис. 2820 м, діаметр кальдери 6 км, глибина 600–700 м; в кальдері – озеро. Складний
переважно андезитами. Відомий катастрофічним виверженням 10–11 квітня 1815 р.,
під час якого вершина вулкана, висотою більше 4000 м, була знесена. |
 Стенлі
(Stanley) Генрі Мортон (справжнє ім'я і
прізвище Джон Роулендс, Rowlands) 1841–1904) - англо-американський журналіст,
дослідник Центральної Африки. В 1871–72 роках як кореспондент газети «Нью-Йорк геральд» брав участь в пошуках Д. Лівінгстона, не подаючого про себе звісток з 1866 р. В листопаді знайшов його біля озера Танганьїка,
разом з ним оглянув північну частину озера і
переконався, що стоку на Півночі воно не має. |
 Ложе океану - одна з головних складових частин рельєфу дна Світового океану. Охоплює його абісальну частину, що знаходиться
нижче 3500 м рівня моря, за вирахуванням серединно-океанічних хребтів. Середня глибина
4 тис. м, макс. – до 7 тис. м. Площа понад 185 млн. квадр. км
(більше 50 % загальної площі дна Світового океану). |
|