Текстильна
промисловість - група
галузей легкої промисловості, зайнятих
переробкою рослинних (виляск, льон, прядиво, джут і ін.), тваринних (шерсть,
кокони шовкопряда) і хімічних (штучних і синтетичних) волокон в пряжу, нитки,
тканини. Світова текстильна промисловість споживає за рік понад 45 млн. т основної
сировини, з яких близько 50 % доводиться на синтетичні і штучні волокна, інше – на
натуральні (45 % – виляск, 4–5 % – шерсть, шовк і ін.). Щорічно в світі проводиться більше 100 млрд. куб. м тканин (сумішей,
бавовняних, шерстяних, шовкових, трикотажних);
понад 40 % об'єму виробництва доводиться на країни Азії. Об'єм і асортимент
продукції, що випускається, в розвинених і в країнах, що розвиваються визначається
впливом таких чинників, як кон'юнктура на
світовому ринку текстильної сировини і устаткування,
вартість робочої сили і т.д. Лідери по виробництву тканин з натуральних волокон: Китай, США, Індія, Республіка
Корея, о. Тайвань. Експортери бавовняних тканин: Пакистан, Індія, Єгипет, о.
Тайвань, Китай; з розвинених країн – Німеччина, Японія, Італія. Виробництво натурального
шовку концентрується в основному в Китаї, Японії і Індії. Але на перше місце виходить виробництво тканин з хімічних волокон (точніше, тканин сумішей, до
складу сировини яких входять і хімічні волокна, і натуральні). Найбільші виробники тканин з
хімічних волокон – США, Індія, Японія, Китай, Республіка Корея, о. Тайвань, Німеччина. Головні експортери: Республіка Корея, о.
Тайвань, Японія.
