Тайга - хвойні ліси північної частини помірного поясу Північної півкулі; складаються з ялини, ялиці, модрини, сосни (в т.ч. кедрові), принаявності деяких листяних порід. Тайга займає великі площі в Євразії і Північній Америці. В умовах континентального клімату заходить далеко на Північ (на Таймирі північніше 72° півн. ш.), в океанічних умовах зустрічається в 42° півн. ш. (о. Хонсю, Японія). Найбільша ширина цієї зони спостерігається в Євразії, в межиріччі Єнісею і Лєни, в Північній Америці – на Тихоокеанському побережжі. Вегетаційний період в рослин відносно короткий, зима холодна, літо прохолодне (середня температура липня 10–18 °C). На значних площах розвинена багатолітня мерзлота. До цих суворих умов добре пристосовані хвойні породи дерев. По складу древостоя розрізняють темнохвойну тайгу (темнохвойні ліси) з ялини, ялиці, сосни сибірської і светлохвойну (светлохвойні ліси) з сосни і модрини. Дерева утворюють як чисті (ялинники, модринники, сосняки, піхтарники, кедрачи), так і змішані древостої (ялиново-ялицеві ліси). Вирубки і пожежі сильно змінили колишній вигляд тайгових лісів. Великі площі зайняли вторинні дрібнолисті і змішані хвойно-дрібнолисті ліси.
Джерело: |