Стокові
вітри - потік холодного
повітря, що спрямовується під дією сили важкості
вниз, по схилу місцевості. Окремий випадок стічного вітру – льодовиковий
вітер, тобто потік повітря, що стікає з льодовика, в тому числі і рух
повітря з великих льодовикових щитів до їх околиці. Чим довше схил, по якому розгониться стічний вітер, тим він сильніше і тим в
більшій товщі приземного повітря він спостерігається. В Антарктиді стічні вітри
виникають в 700–800 км від берега в глибині континенту і затухають в 3–4 км від
берега над морем. Швидкість стічного вітру може досягати дуже великих значень:
при посиленні завдяки місцевим умовам рельєфу вона досягає в деяких випадках
80–90 м/с. Стічні вітри захоплюють товщу
повітря до декількох стільників метрів.